ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Журналістика. Відповіді до випускного державного іспиту

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Журналістика. Відповіді до випускного державного іспиту

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

- Ліберальна преса представлена виданнями, багато з яких були створені в період апогею політичного руху лібералів XIX ст. - Наприклад, Барселонська газета «La Vanguardia» ( «Авангард»), заснована в 1881 р.;
- Соціал-демократична друк, представлена органами партій - членів Соціалістичного Інтернаціоналу;
- Комуністична преса, що видається компартіями, створеними після 1917 р. на базі лівого крила соціалістичних і соціал-демократичних партій;
- Правонаціоналістичні видання - органи преси шовіністичної або близькою до неї спрямованості - наприклад, друк прихильників Де Голля у Франції до 1968 р. (газета «Le Parisien Libéré» - «Звільнений парижанин» тощо);
- Фашистська і неофашистських періодика - найбільш відомими зразками такого роду преси була друк німецького рейху в період перебування при владі нацистів;
- Друк «екологічних» партії і рухів.
На початку століття визначилися характеристики таблоїду як газети для жителів міст та їхні гарячковим ритмом життя, що не залишає достатнього часу для грунтовного читання преси. Спочатку видавці таблоїдів відмовлялися від розсилки газет за передплатою, вдаючись до агресивній манері розпродажу тиражу через вуличних розповсюджувачів.Невелику за розмірами, легко доступну газету було зручно читати у трамваї, метро, барі та ін багатосторінкового таблоїду створювала у читача вигідне (хоча і помилкове) враження, ніби йому пропонується більше інформації у порівнянні з газетою звичайного формату. На меншій за розміром газетній шпальті не губилися в загальній масі реклами публікуються оголошення, особливо невеликі, що приваблювало рекламодавців. Таблоїди представляли собою багатообіцяючий засіб реклами, зверненої до масового споживача.
У двадцяті-тридцяті роки XX ст. оформилася велика типологічна група журнальної періодики - журнали новин. Родоначальником і яскравим представником цього типу є журналів «Time». Характерним елементом змісту сучасних щотижневих журналів новин - як у США, так і зарубіжних країнах - є наявність у кожному номері «цвяхового» спеціального репортажу (або статті), присвячених одній з найбільш злободенних новин або проблем політичного, економічного чи суспільного розвитку. Сьогодні суспільно-політичний журнал новин адресований, як і раніше, читачам з досить високим рівнем освіти - представникам інтелігенції (в тому числі - академічної), студентству, освіченою менеджерам і чиновникам з різноманітними інформаційними запитами і прагненням регулярно отримувати інтерпретовану поточну інформацію в стислому вигляді.

71. Сучасні зарубіжні теорії ЗМІ як соціальний і культурний феномен

Сучасна зарубіжна журналістика, крім яскраво виражених інтеграційних процесів в умовах глобалізації інформаційного простору, продовжує зберігати певну національну своєрідність, яке є з одного боку проявом самобутності народів, а з іншого - реакцією на глобалістичні тенденції в засобах масової інформації.
У розвитку світової журналістики на початку XXI століття проглядаються суперечливі тенденції. З одного боку, у багатьох країнах світу спостерігається поглиблюється, комерціалізація друкованої та електронної преси, зростає концентрація медійної власності, що належить нечисленним гігантським транснаціональним корпораціям. Розвивається глобальний інформаційний ринок. З іншого боку, все більш помітним стає зростання громадської активності в інформаційній сфері, що виявляється у створенні альтернативних мас-медіа - переважно на мережевій платформі, а також у діяльності громадських організацій моніторингу ЗМІ та медіакритик, у відстоюванні вимог демократизації медійного сектору ( «медіадемократіі»), збереження і розвитку потужних громадських засобів масової інформації.
У ринковому середовищі з її жесткоконкурентнимі відносинами на перший план виходять ті засоби масової інформації і ті журналістські твори, які здатні привернути увагу найбільшої кількості людей, забезпечити високий рейтинг, який є запорукою комерційного успіху, стабільності надходження доходів від публікації реклами і мірилом вартості рекламних послуг. В умовах, коли редактори і журналісти охоплені «рейтинговим божевіллям», вимоги ринку набувають силу закону. Прагнення постійно домагатися високого рейтингу, максимального охоплення ринку, виливається в свого роду тіньову цензуру - негласну, але ефективну обмежувальну систему, що змушує журналістів відмовлятися від висвітлення складних, спірних, «незручних» проблем лише з тієї причини, що такого роду публікації і передачі не здатні залучити широку аудиторію. Ця система «повністю або частково закриває теми і твори, які не відповідають очікуванням аудиторії.
Очікування ж більшої частини аудиторії, що формуються комерційними засобами масової інформації, не сягають далі легковагих, але зовні привабливих матеріалів, орієнтованих на «середнього» споживача інформації з його посередніми смаками і вузькими інтересами, звичайно не виходять за межі проблем злочинності, здоров'я, спорту, життя знаменитостей, бізнесу і розваг.
Однією з основних тенденцій розвитку засобів масової інформації в індустріально розвинених країн світу є їх зростаюче зосередження у власності небагатьох гігантських концернів. Після другої світової війни в країнах Заходу спостерігалася тенденція об'єднання медійних корпорацій з великими компаніями, що діють поза інформаційної індустрії (в області виробництва електротоварів, комунікаційної, комп'ютерної та військової техніки, в кіновиробництві і в інших галузях індустрії розваг і т.д.), що призвело до переплетення власності та утворення гігантських медіаконцерном, тісно пов'язаних з іншими галузями економіки.
Ряд періодичних видань, що належать великим медіакорпорація, поширюються великими тиражами за кордоном у багатьох країнах світу. До їх числа відносяться американські газети «International Herald Tribune», «USA Today», «Wall Street Journal», англійська «Financial Times», французька «Le Monde» ( «Мир»), німецька «Frankfurter Allgemeine Zeitung» ( «Франкфуртська загальна газета »), журнали« Time »,« Newsweek »,« Reader's Digest »(США) і ін Частина з них має закордонні версії, нерідко - на місцевих мовах, адаптовані до особливостей аудиторії.
Глобалізація інформаційної діяльності, що відкрила величезні можливості для взаємовпливу та взаємного збагачення культур народів світу при збереженні їх культурного різноманіття, для становлення товариств відкритого типу, що забезпечила миттєву доставку інформації в будь-яку частину світу, разом з тим може сприяти уніфікації масової свідомості, духовному нівеляції країн і народів . Громадськість в різних країнах світу вимагає забезпечити більш ретельне і збалансоване висвітлення міжнародних подій у транснаціональних ЗМІ, що враховує реальне різноманіття сучасного миру. Посилюється критика цих інформаційних організацій з боку громадських об'єднань - правозахисних, екологічних, релігійних та ін Ідеї забезпечення «екології інформації», розвитку громадського моніторингу й критики засобів масової інформації ( «п'ятої влади») на глобальному рівні увійшли до числа основних ідей порядку денного Світового соціального форуму в Порту-Алегрі (Бразилія, січень 2003).
В ЮНЕСКО та інших міжнародних організаціях, в середовищі гуманітаріїв все частіше в якості іншого концептуального орієнтиру розвитку сучасної цивілізації висувається «суспільство знань», що базується на гуманістичних, демократичних цінностях і здатне забезпечити соціальні гарантії загальності освіти, духовного розвитку громадян, їх безперешкодного доступу до незмірно збільшеним інформаційним і культурним ресурсів.
Сама по собі інформація має мало цінності, якщо не перетворюється в знання. У сучасній комунікаційне середовище істотно зростає значення підготовленості аудиторії до активного творчого пошуку та використання інформації, до адекватної самостійної переробки медійного змісту.
Готувати до життя в сучасних інформаційних умовах покликане медіаосвіти - сучасний напрямок в педагогіці і культурно-просвітницької діяльності, що має метою безперервний розвиток в суспільстві культури адекватного раціонально-критичного сприйняття змісту медійних матеріалів, самостійного аналізу та оцінки діяльності засобів масової інформації.Йдеться про інформаційну культуру, заснованої на демократичних та гуманістичних ідеалах і цінностях, на повазі принципу культурного різноманіття. За кордоном і в Росії існують різні школи медіаосвіти. Найбільш вагомий внесок у його розвиток внесли вчені Великої Британії, Канади, Франції, США, що запровадили курси медіаосвіти в шкільні та вузівські програми. Сьогодні все більшого поширення набуває розуміння того, що медіаосвіти, яка починається в школі, не повинно закінчуватися разом із закінченням навчального закладу.
У сучасних умовах важливу роль у розвитку комунікаційних здібностей аудиторії покликана грати медіакритик - формується область журналістики, що здійснює критичний пізнання актуальних соціально значущих творчих, професійно-етичних, правових, економічних і технологічних аспектів інформаційного виробництва в засобах масової інформації - з акцентом на творчу сторону створення медійного змісту. Медіакритик вивчає і оцінює не лише творчість творців медійного змісту, але також і рухливий комплекс різноманітних відносин друкованої та електронної преси з аудиторією і суспільством в цілому, озброюючи споживачів медійної інформації знаннями про механізми соціального функціонування ЗМІ, розвиваючи їх здатності до самостійного критичної переробки одержуваної інформації. У країнах Заходу в останні роки широке поширення одержали цивільні форми медіакритик, які транслюють думки громадян про діяльність мас-медіа, їх оцінки медійного змісту, а також вимоги, що стосуються демократизації медійного сектору, збереження і розвитку громадських засобів масової інформації. Громадські організації та групи, що здійснюють громадський моніторинг і критику ЗМІ, широко використовують можливості інформаційної діяльності в Мережі. Прикладом тому є діяльність американської організації «За чесність і ретельність в інформуванні» (FAIR), безлічі інших громадянських об'єднань такого роду.
Яким би складним і суперечливим не виглядало історичний та сучасний розвиток масових комунікацій, безсумнівно величезне значення журналістики для розвитку сучасної цивілізації. Сьогоднішнє суспільство перетворилося на «медіатізірованний» соціум, нездатний функціонувати без засобів масової інформації. Журналістика чинить зростаючий вплив на долю людства, тому надзвичайно важливо, щоб її подальший розвиток відбувалося на засадах гуманізму, демократії, поваги і збереження культурного різноманіття народів світу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП