Непрямі податки — це податки на споживання, які реалізу-ються в цінах на товари. Історично основним видом непрямих податків є акциз, за якого об’єкт оподаткування — це, як правило, вартість товарів, що мали специфічні особливості (тютюн, алкоголь, легкові автомобілі) або рівень споживання яких є малоеластичним щодо зміни цін (товари розкоші та тривалого користування). Позитивним моментом за стягнення акцизу в державному масштабі є отримання додаткових доходів і можливості контролю споживання та реалізації. За сучасних умов акциз є другим за значенням після ПДВ і встановлюється на дефіцитну й високорентабельну продукцію, а також на товари для населення, виробництво яких є монополією держави. Як і ПДВ, акциз включається в ціну товару, тому кінце-вим платником є споживач. Відмінності ПДВ та акцизу 1. ПДВ — універсальний податок, який сплачується за однією ставкою для всіх видів товарів, робіт, послуг. Акциз — специфічний податок, який сплачується за групами ставок, диференційо-ваних за окремими видами товарів. Базової ставки немає. 2. Об’єкт ПДВ — оборот від реалізації всіх товарів, робіт, по-слуг. Об’єкт акцизу — оборот від реалізації тільки специфічних, підакцизних товарів 3. Акциз пов’язаний з митом, стягується разом або за умови сплати одного не сплачується інше. Перелік підакцизних товарів і розміри ставок встановлюються Верховною Радою України. Декрет КМУ «Про акцизний збір» визначає акцизний збір як непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені зако-ном як підакцизні, які включаються в ціну цих товарів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна характеристика акцизного збору» з дисципліни «Податкове право»
