Майже за півстоліття цілеспрямованих наполегливих пошу- ків, що пройшли з того часу, стали відомими тисячі сполук, які ма- ють радіопротекторні властивості. Це, в першу чергу, сульфгідріль- ні сполуки – речовини, що містять -SH групу і до яких належать цистеїн і цистеамін; багато інших відновників (нагадаємо, що при дії випромінювань у клітині відбуваються окислювальні процеси і багато хімічних речовин-відновників виявляють радіопротекторні властивості); біогенні аміни – органічні сполуки похідні аміаку, що містять активні групи NH 2 , – NH; згадані вже ціаніди; окремі мета-боліти – речовини, що виробляються в організмі в процесі обміну речовин; інгібітори метаболізму; солі деяких металів; різні біологіч- но активні речовини та багато інших сполук (табл. 9.1). Слід зазначити, що жодна з них за своїми радіопротекторни- ми властивостями не ефективніша за цистеамін. Саме тому вже багато років цистеамін, відомий ще під назвами бекаптан, мерка- мін, бета-меркаптоетиламін, МЕА декарбоксилований цистеїн та іншими, є своєрідним еталоном, з яким порівнюють дію інших, в тому числі і нових радіопротекторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Серед яких речовин були виявлені радіопротектори» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
