Поняття “кооперативна безпека” сформулювалося порівняно недавно під час пошуку виходу з ситуації, в якій опинилися учасники міжнародних відносин після холодної війни, і яка характеризується зростанням взаємозалежності, що переростає в глобалізацію; запере- ченням монополії держави на участь у міжнародній політиці; новими загрозами та викликами міжнародній безпеці тощо. З огляду на доволі нечисленні, неповні і суперечливі трактування цієї концепції у науковій літературі, зокрема в українській, постає потреба дослідження поняття кооперативної безпеки, висвітлення загальних ознак та основних підходів до трактування складових концепції кооперативної безпеки133. Термін кооперативна безпека з’явився під час ведення перего- ворів про роззброєння між двома блоками в період холодної війни. У контексті верифікації договорів про роззброєння цей термін означав допуск зацікавленою державою інспекції на місці. Забезпечення кооперативної безпеки мало полягати в протидії надмірному нагро- мадженню засобів, що могли послужити збройній агресії проти суве- ренності та територіальної цілісності іншої держави. Це вимагало загального акцептування щодо обмеження військової могутності134. Термін кооперативна безпека вживали також у дискусіях, що точилися в ООН у першій половині 90-х років. Він відтворив комплекс ознак і способів реагування на проблеми безпеки. Тоді кооперативну безпеку розуміли як: широку і багатовимірну; осно- вану на взаємних гарантіях, а не на залякуванні; відкриту з огляду на членство, а не ексклюзивну; таку, що надає перевагу багатосто- роннім рішенням, над двосторонніми; таку, що користується як військовими засобами, так і іншими, невійськовими; таку, що бере за основу те, що держави є головними суб’єктами системи безпеки, але також можуть бути й інші суб’єкти, а саме формальні інституції безпеки; таку, що наголошує на виробленні “вміння вести діалог” у багатосторонніх переговорах135. Чимало декларацій про необхідність створення нової моделі безпеки для Європи, заснованої на концепції кооперативної безпеки, міститься у документах НБСЄ початку 90-х років. Тези концепції знайшли своє відображення у Віденській нараді НБСЄ, у Договорі про звичайні збройні сили в Європі (СFE) 1990 р., Паризькій хартії для нової Європи, та “Стокгольмській ініціативі в справі глобальної безпеки і світового порядку” 1991 р. Зокрема ця ініціатива врахувала положення про те, що в межах “спільної відповідальності” держави повинні створити нову систему безпеки і запровадити новий міжнародний порядок на глобальному та регіональному рівнях. Відзначалася потреба розбу- дови ролі ООН і реалізації на зразок НБСЄ регіональних договорів безпеки та міжнародної співпраці. Закликалося до дій, що обмежували б міжнародні загрози безпеці й утверджували б міжнародне право, демократію і права людини, апелювала до держав, щоб ті примножували зусилля, спрямовані на створення реальної системи кооперативної безпеки136.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Концепція кооперативної безпеки» з дисципліни «Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі»
