ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СУЧАСНІЙ ЄВРОПІ. ЗНАЧЕННЯ ЄВРОРЕГІОНІВ
Поняття й сутність транскордонного співробітництва. Дефініція єврорегіону. Одним з важливих чинників розвитку інтеграційних процесів у Європі є міжнародна співпраця, яка існує в різних формах і на багатьох рівнях: • центральному - міждержавна співпраця, яку здійснюють центральні інституції держави; • регіональному - співпраця регіональних органів влади різних держав; • локальному ~ співпраця органів місцевого самоврядування окремих країн. На найнижчому та середньому рівнях дві основні форми міжнародної співпраці можна окреслити за допомогою понять «транскордонне співробітництво» та «міжрегіональна співпраця». Суть першого з них полягає у співробітництві між регіональними та місцевими органами влади, які розташовані на території прилеглих держав. Термін «міжрегіональна співпраця», натомість, окреслює контакти між регіональними та місцевими органами влади різних держав, які не обов'язково межують між собою. В літературі часто вживається також поняття «прикордонне», «єврорегіональне» співробітництво. Ці категорії мають багато спільного, але для кожного з них характерна своя специфіка. Спробуємо з'ясувати їх сутність та особливості. Якщо термін «прикордонне співробітництво» частіше вживається для позначення прикордонного економічного співробітництва територій двох сусідніх держав, то поняття «транскордонне співробітництво» («trans» в 104 перекладі означає «пере» і власне передає переміщення, перенесення), включаючи економічне співробітництво, є значно ширшим. Прикордонне співробітництво трансформується у транскордонне тоді, коли контакти місцевих спільнот підкріплені співпрацею органів місцевого самоврядування. Так, у «Європейській хартії прикордонних і транскордонних регіонів» транскордонне співробітництво визначається як добросусідська співпраця суміжних прикордонних територій або співпраця органів влади регіонального і локального рівнів, організацій чи інституцій, які репрезентують прикордонні території Транскордонне співробітництво охоплює різноманітні за формою і змістом стосунки між суміжними територіями держав-сусідів. Вони є проявом міжнародних відносин на регіональному та локальному рівнях. Розширення і вдосконалення транскордонних зв'язків є важливим фактором розвитку міждержавних відносин, економічного зростання і соціальної стабілізації прикордонних територій, яким властива низка політичних, соціальних, культурних, економічних, військових, екологічних проблем периферійних регіонів. Транскордонне співробітництво - специфічна сфера політичної, зовнішньоекономічної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів діяльності, яка здійснюється на регіональному рівні. Таке співробітництво охоплює всі перелічені форми діяльності і спрямоване на якомога активніше їх використання. Воно має і низку особливостей, що визначені наявністю кордону та необхідністю його облаштування, спільним використанням природних ресурсів і спільним вирішенням проблем екологічної безпеки, активнішим спілкуванням населення сусідніх держав та особистими зв'язками людей, вищим навантаженням на інфраструктуру (дороги, зв'язок, сфера обслуговування тощо). Згідно з положеннями «Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або органами влади» (від 21 травня 1980 p.), транскордонне співробітництво полягає у «будь-яких спільних діях, спрямованих на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами або органами влади, які перебувають під юрисдикцією двох і більше договірних сторін, та укладання з цією метою необхідних угод або домовленостей». Транскордонне співробітництво здійснюється в межах компетенції територіальних громад або органів влади, визначеної внутрішнім зако- 105 нодавством. Транскордонне співробітництво певною мірою спрямоване на подолання негативних наслідків існування кордонів і розв'язання низки проблем, що виникають на прикордонних територіях через їх розташування на окраїнах національних держав, а також покликане поліпшувати умови життя населення в цих регіонах. Отже, транскордонне співробітництво - це процес, за допомогою якого суміжні регіони, або місцеві органи влади на території по різні боки кордону об 'єднують свої зусилля з метою спільного розв 'язання проблем. З цієї дефініції можна виокремити дві основні ознаки, які характеризують це співробітництво: • сусідськість контактів, тобто співробітництво стосується прикордонних територій держав-сусідів; • регіональний або локальний рівень співпраці. Важливо, щоб об'єднання прикордонних територій відбувалося за ініціативою «низів» - лідерів місцевих органів самоврядування. Цьому має сприяти низка факторів. По-перше, спільна історія. Як наслідок -подібна транспортна і торговельно-економічна інфраструктура, міцні соціокультурні контакти, схожа ментальність населення. По-друге, збіг інтересів у сферах безпеки, зовнішньої політики, економіки (підвищення темпів соціально-економічного розвитку прикордоння, яке, перебуваючи на периферії, традиційно є менш розвиненим, порівняно з центром), культури. По-третє, необхідність вирішення спільних проблем територій: упорядкування прикордонної інфраструктури, боротьба з нелегальною міграцією, контрабандою зброї та наркотиків, захист довкілля, запобі ган-ня стихійним лихам, розв'язання міжнаціональних конфліктів. Відтак, основними передумовами розвитку транскордонного співробітництва є: • історичні передумови (національні кордони держав розділили історичні спільноти, райони їх проживання та етнічні групи, але не спричинили їх зникнення. Історичні підстави підсилюються схожістю географічних і структурних умов територій, які ініціюють транскордонне співробітництво); • політичні передумови (транскордонне співробітництво є для держав Європи важливою складовою процесу європейської політичної інтеграції. Це насамперед пов'язано зі зміною поняття кордону та зменшенням ефекту бар'єру державних кордонів); 106 • економічні передумови (необхідність економічної активізації прикордонних регіонів і отримання економічної вигоди від цього -найважливіша підстава транскордонного співробітництва); • соціологічні (суспільні) передумови (основною суспільною метою співпраці є налагодження позитивних відносин між людьми, з урахуванням культурних відмінностей прикордонних регіонів). Транскордонне співробітництво відображає динаміку міждержавних стосунків: від найнижчого рівня - епізодичних прикордонних контактів, до найвищого - прикордонної інтеграції. Прикордонна інтеграція - це тісні міжнародні зв'язки, особливо економічні, між суб'єктами (переважно юридичними) прикордонних територій, що регулюються системою правових угод тривалого характеру. Рівень прикордонної інтеграції відповідає стану взаємозалежності соціально-економічних систем прикордонних територій держав, що в підсумку визначається рівнями міжнародного поділу та інтеграції праці. «Транскордонне співробітництво» є ширшим поняттям, ніж «єврорегіональна співпраця» (для її реалізації не є необхідними спільні структури по обидва боки кордону). Поняття транскордонного співробітництва включає в себе насамперед функціональний елемент; акцент робиться на його предметі та завданнях. Поняття єврорегіональної співпраці, яке поєднує в собі різні елементи транскордонного співробітництва, є тим самим однією з головних форм реалізації останнього. Транскордонне співробітництво набуває ознак співпраці в межах єврорегіонів з моменту встановлення постійних інституційних форм співіснування. Поняття єврорегіональної співпраці підкреслює значення структурного елемента, зосереджуючи увагу на проблемі її інституційно-правових меж (див. рис. 1). Єврорегіональну співпрацю можна окреслити як особливу форму транскордонного співробітництва, що відрізняється вищим рівнем інституціоналізації структур співробітництва. Вищий рівень інституціоналізації структур співпраці на практиці відображається в заснуванні різноманітних об'єднань, рад єврорегіонів, секретаріатів, робочих груп, адміністративних комітетів тощо, а також в особистих зв'язках із спеціалізованими місцевими і міжнародними органами координації транскордонного співробітництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СУЧАСНІЙ ЄВРОПІ. ЗНАЧЕННЯ ЄВРОРЕГІОНІВ» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»