Побудова фінансового обліку затрат на виробництво здійснюється згі-дно з положенням про склад затрат та галузевими методичними рекомен-даціями відповідно до особливостей технології та організації виробництва. Затрати на виробництво продукції у вартісному вираженні форму-ють її собівартість. Цей показник є одним з найважливіших в управлін-ні економічними параметрами господарства. У цьому показникові відо-бражаються зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний прогрес. Визначення собівартості продукції в економічній лі-тературі називають калькулюванням. У фінансовому обліку собівартість продукції формується у визна-ченій системі рахунків. Аналітичний облік здійснюється залежно від прийнятого варіанта технології та організації. Але у будь-якому разі має бути забезпечено облік прямих та непрямих затрат за видами про-дукції — виробами, групами виробів, видами робіт та видами послуг. Тому основні витрати відображають за таким поділом: а) прямі за ви-дами продукції основного та допоміжного виробництва; б) непрямі або усі разом; чи такі, що виділяють із них на утримання машин та устатку-вання; на управління виробництвом; в) через брак у виробництві. На кожний госпрозрахунковий підрозділ відкривають окремі субрахунки. Облік затрат, які не включаються у собівартість продукції, ведуть окремо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методологія обліку затрат процесу виробництва» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
