На початку IV тисячоліття до нашої ери з північного Причорномор’я в Дворіччя (нині територія Іраку) прийшли орійці – сумери. Їхали вони на возах, запряжених кіньми і волами, що було «дивом» для місцевих жителів. Лише боги можуть запрягати і керувати рухом тварин, вважали семіти, що в своєму розвитку знаходились на рівні пастухів кочового упорядкування життя. І назвало місцеве населення прибульців богами з гори Меру, священної гори орійців, у підніжжя якої мешкали люди, а на самій горі жили боги. Прибульці привезли з собою орійські традиції, культуру, мову і віру. Історик В.Шнайдер у книзі «Вавилон є всюди» зазначає, що сумери – шумери були першими цивілізованими людьми. Вони принесли з собою писемність , культуру, торгівельні відносини, чим і завоювали світ. Професор Лондонського університету Л.А.Ваддел у книзі «Оріянська оригінальність алфавіту» (США, 1968 р.) доводить, що творцями Першоалфавіту були сумери – оріяни. Він подає літери А, В, F, Н, І, К, Х та ін., як їх винахід. Подібний алфавіт мали і етруски. А, D, Е, F, К, L, М, Н, Р та ін. Але за твердженням самих шумерів писемність до Месопотамії принесли сумери – прибульці з півночі. За дослідженнями археологів – шумерознавців Даниленка і Кіфішина, які досліджували петрогліфи « Кам’яної могили», протосумерський клинопис виник ще до Трипільських часів і датується IХ – VIII тисячоліттям до н.е. Сумери лишили людству пам’ятки визначної архітектури, сліди якої знаходимо в руїнах прадавніх міст по берегах Тигру і Євфрату, бібліотеки, святині, школи. Прийшовши з Придніпров’я, вони перетворили Месопотамію (месія , месії, що прийшли з Дворіччя) в Рай на землі. Для зрошення садів і ланів вони побудували іригаційні канали, розвинули гуманістичний світогляд, вірування і обряди. Прийшовши на благодатні родючі землі, сумери за класичною трипільською технологією почали будувати глиняні ліплянки – хати, обмазуючи їх глиною з кізяком. В подальшому сумери досить швидко освоїли будівництво багатоповерхових будинків і палаців з місцевого каменю і побудували міста-царства з назвами зрозумілими і нинішнім українцям: Ума, Кута , Кіш, Ур … В селах, навколо міст, жили кошами (від санскритського кша – я»). Кошовий називався «кші», а вчителі – «уммії» (умільці, умники). На чолі шумерських селищ стояв старшина, якого називали «татес», або тато. Як і в Україні дівчата сумерів одягали вінки з стрічками, а царицю називали Нінту – ненька. Сумери Месопотамії продовжили традиції Трипільської цивілізації і створили наступну тисячолітню Шумерську цивілізацію, яка проіснувала до другого тисячоліття д.н.е. . Білолиці і синьоокі, русоволосі сумери змішались з місцевим населенням і після шумеро – аккадського потопу 2064 р.д.н.е. (а можливо ще після Ноєвого, за Біблією, в 2637 р.д.н.е.) на території Дворіччя виникло нове державне утворення Вавилон (за назвою столиці). Після потопу частина сумерів повернулась на Прабатьківщину і в подальшому відома під назвою кіммерів, частина розселилась в околицях гори Арарат. Змішавшись з місцевим населенням сумери дали початок нинішнім вірменам – сумерам, а також племенам, що під проводом Фарри і його сина Авраама рушили до Палестини, де і отримали назву «Га-іврі», або прибульців з того берегу, євреїв.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сумери - шумери» з дисципліни «Русь»
