Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навколишнього природного середовища за погодженням з державними органами санітарного і ветеринарного нагляду (ст. 65 ВКУ). Стічні води, які використовують для зрошення, можна поділити на: 1) господарсько-побутові; 2) промислові; 3) тваринницькі; 4) атмосферні (дощові). До господарсько-побутових стічних вод належать води від кухонь, туалетних кімнат, душових, бань, пралень, лікарень тощо, які за складом домішок поділяють на: 1) фекальні; 2) господарські. Склад господарсько-побутових вод можна досить точно вирахувати за об'ємом водовідведення, кількістю жителів та кількістю забруднень, які надходять від однієї людини за добу (табл. 10.2). Таблиця 10.2 Склад господарсько-побутових вод Показник Значення, мг/л Завислі речовини 65 БСК5 неосвітленої стічної води 54 БСК5 освітленої стічної води 35 БСКповн неосвітленої стічної води 75 БСКповн освітленої стічної води 40 Азот амонійних солей (N) 8 Фосфор (Р2О5) 3,3 у тому числі і фосфор від миючих засобів 1,6 Хлориди харчові 9 Поверхнево-активні речовини 2,5
Режим зволоження – це сукупність кількості, строків і норм поливу сільськогосподарських культур. У разі поливу звичайною водою головним завданням є одержати максимально можливий урожай за подачі мінімальної кількості води, тоді як у разі зрошення стічними водами завдання може бути дещо іншим – одержати максимальний урожай при максимальній кількості утилізації стічних вод, так як паралельно вирішується не менш важливе завдання – очистка стічних вод. Поливна норма, тобто кількість води, поданої за один полив, м3/га або мм, залежить від властивостей ґрунту. Її визначають за формулою: , де – об'ємна маса ґрунту, т/м3; Н – товщина шару ґрунту, що зволожується, м. Якщо за звичайного зрошення величина Н відповідає товщині кореневого шару, то у разі поливу стічними водами вона може бути дещо збільшена (теоретично до глибини залягання ґрунтових вод). При цьому слід враховувати ступінь очищення стічних вод, оскільки за недостатнього очищення забруднюватимуться ґрунтові води. – гранична поливна вологоємність, % від маси абсолютно сухого ґрунту; – найменша вологоємність, % від маси абсолютно сухого ґрунту. Поливна норма при зрошенні стічними водами може бути збільшена на 20-50 % порівняно зі звичайною. Зрошувальна норма, тобто кількість води, яку подають на 1 га впродовж вегетаційного періоду, визначається за водним балансом, з урахуванням дефіциту вологості повітря і кількості опадів (Р), мм: , де – сума середніх добових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний період, мм; К – біологічний коефіцієнт культури; – коефіцієнт, що враховує підживлення підґрунтовими водами; Р – опади, мм. За близького (не більше 1,5-2,0 м) залягання ґрунтових вод зрошувальну норму зменшують на 10-15 %. На засолених ґрунтах або при зрошенні стічними водами підвищеної мінералізації, а також в зонах із сухим кліматом зрошувальні і поливні норми збільшують на 10-30 %. Режим зрошення стічними водами визначається також удобрювальними властивостями стоків. Однак, використання побутових і дощових стічних вод для сільськогосподарського зрошення без відповідної попередньої підготовки води і застосування спеціальних методів її розподілення дуже небезпечне в епідеміологічному відношенні в зв’язку з вмістом в стоках патогенних бактерій, вірусів, яєць гельмінтів. Небезпека використання промислових стічних вод для сільськогосподарського зрошення без попередньої обробки води пов’язана головним чином з незадовільним хімічним станом і вмістом шкідливих речовин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Проблеми використання стічних вод для зрошення» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
