Наступний крок в якісному розвитку засобів інформатики і комунікації було зроблено лише в XX ст. Природно, винайдення радіо, дротяного та хвилевого зв'язку, початок телетрансляцій тощо стали великими зрушеннями в цьому напрямку. Але найвагоміше серед них — комп'ютеризація суспільства. Коли американець Норберт Вінер придумав для нової науки назву "кібернетика", мабуть, він і сам не чекав, яких змін зазнає цивілізація від неї через кілька десятків років. Люди здавна мріяли посилити свої аналітичні можливості за допомогою штучних пристроїв, проте лише XX ст. засвідчило, яких обширів та меж може сягати таке посилення. Ледь не визначальною ознакою, символом комп'ютеризації суспільства є обчислювальні машини. За досконалістю такі машини відносять до певних поколінь, про які дає уявлення наступна таблиця (Я. Дои, К. Фурукава, К. Фучи, 1988).
Таблиця 4. Покоління обчислювальних машин
Покоління Приблизний період, роки Елементна база 1 1946-1958 Лампи 2 1959-1964 Транзистори 3 1965-1977 Інтегральні схеми 3,5 1978-1983 Великі інтегральні схеми 4 1984-до нашого часу Надвеликі інтегральні схеми
Не заглиблюючись в історію, наведемо (за цим же джерелом) можливості вже створюваних машин наступного, п'ятого покоління, зокрема в промисловості. Це — автоматизоване проектування з надвисоким рівнем інтеграції, розробка в короткі строки великих обчислювальних машин; створення інтелектуальних роботів; розробка експертних систем, що дають можливість одержувати лікарські препарати й хімічні сполуки; забезпечення оптимальних рішень керування; інтелектуальна автоматизація справочинства; автоматизована діагностика порушень у роботі підприємств. У сфері громадського життя: реалізація індивідуального навчання відповідно до рівня знань; спостереження за хворими в лікарнях; переклад з іноземних мов на семантичному рівні та ін. Не випадково наш час інколи ще називають третьою промисловою революцією — період інтенсивного та всебічного використання інформаційної технології у світі.
Упровадження в практику робототехніки також часто вимірюють поколіннями. Механічний годинник XV ст. належить до першого покоління, пружинний годинник — до другого, роботи третього покоління мають численні процесори, які дають змогу асинхронно виконувати певні функції. І хоча відсоток промислових роботів нині ще не є визначальним (світове виробництво промислових роботів становить близько 5% всієї продукції верстатобудівництва), стрімке зростання значення таких пристроїв — факт незаперечний. Адже сучасні роботи, крім надійності, точності та інших переваг, вже володіють елементами адаптивних систем, тобто "вміють" пристосовуватися до вимог навколишнього середовища (розраховують траєкторію руху, визначають "стосунки" з іншими пристроями, складають програму власних дій у новій ситуації). Фахівці переконані, що незабаром роботи будуть працювати на фермах, гасити пожежі, навчати дітей, видобувати вугілля тощо. Не за горами, вважають оптимісти, створення "штучного інтелекту", тобто комп'ютерних чи комп'ютернороботних систем, які здатні виконувати дії, властиві лише людині, тобто вести себе розумно. Третя революція, на жаль, спонукує і до деяких есхатологічних міркувань. Згадаймо численні факти комп'ютерних ядерних атак, коли, внаслідок помилок систем автоматичного управління, давалася команда на запуск ракет. Поки що, на щастя, втручання людей відводило біду. А якщо одного разу вони це зробити не зможуть? Варто згадати також, що комп'ютери і робототехніка дають змогу людям провадити такі дослідження і з такими матеріалами, вихід яких з-під контролю також може мати для планети катастрофічні наслідки. Мова йде про ті ж атомні реакції, досліди з онкогенними вірусами, синтезом нових хімічних сполук. Ця революція також кардинально посилила можливості людини щодо застосування класичних методів виснаження біосфери. Адже пошук потрібної інформації значно скоротився, а автоматичне зондування та аналіз порід прискорює виявлення родовищ копалин; автоматизовані пристрої та технології істотно сприяють вилученню їх з надр тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інформатика і робототехніка» з дисципліни «Екологічна культура»
