СТАРИЦЬКІ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Луки Семеновича С. (р. н. невід. — п. до 1700), полтав. протопопа (1665—71). Його син — Захарій Лукич (р. н. невід. — п. 1714) — обіймав уряд полтав. полкового сотника (1711—14). Від правнуків Захарія Лукича — Григорія Михайловича (бл. 1731 — бл. 1800), полтав. полкового хорунжого (1765—70), та Василя Михайловича (бл. 1737 — до 1795), миргородського полкового хорунжого (1773) і обозного (1773 — імовірно, 1784), — беруть початок дві осн. гілки роду — полтавська і миргородська. З полтав. гілки походять: Дмитро Михайлович (1805—71), театральний діяч, драматург, режисер-аматор, один з організаторів та керівників аматорських театрів у Чернігові (разом з О.М.Марковичем) і Полтаві, автор драми «Послідній кошовий запорізький» (1865); Іван Михайлович (1814—1907) — військ. діяч, прикомандирований для особливих доручень до командуючого Моск. військ. округом, генерал від інфантерії у відставці (1885); Георгій (Єгор) Павлович (1825—99), відомий правник, дійсний таємний радник (1881), сенатор (1867), старший голова Тифліської суд. палати (1867—73), член Держ. ради Рос. імперії (1879), голова кодифікаційного відділу (1882—83) та департаменту законів (1883—85) Держ. ради Рос. імперії, один із
виконавців судової реформи 1864; полтав. земські діячі Петро Павлович (1836—1902), голова Полтав. повітової (1886—1902) та член Полтав. губернської (1878— 86) земських управ, та Олександр Павлович (1841—1925), член Полтав. губернської земської управи (1889—1904) та полтав. повітовий предводитель дворянства (1904—08), член 3-ї Держ. думи Рос. імперії від Полтавської губернії (1908—12); Георгій Георгійович (1867—1946), правник, громад. діяч, гласний Полтав. міської думи, член училищної ради і попечитель Полтав. реального уч-ща, присяжний повірений (з 1913), полтав. губернатор за часів денікінщини (1919), з 1920 — в еміграції; Ганна Георгіївна (1908—81), франц. художниця-абстракціоністка, живописець, майстер декоративного мист-ва та книжковий графік. До миргородської гілки роду належали: Михайло Петрович (див. М.Старицький; 1840— 1904), відомий письменник і культ. діяч, та його дочки — Людмила Михайлівна (див. Л.Старицька-Черняхівська; 1868— 1941), відома письменниця й громад. діячка, і Марія Михайлівна (див. М.Старицька; 1865— 1930), акторка, режисер і педагог. Рід внесений до 1-ї та 2-ї частин Родовідної книги Полтав. губернії. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАРИЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
