СІКОРСЬКИЙ Владислав-Евгеніуш (Sikorski W»adys»aw Eugeniusz; 20.05.1881—04.07.1943) — польс. військ. і політ. діяч, генерал броні (1940). Навч. в г-зії у Львові, на інженерному ф-ті Львів. політехніки. Один із засновників та перший голова польс. парамілітарної орг-ції «Стрілецький союз» у Львові. 8 серпня 1914 очолив військ. департамент Гол. нац. к-ту, що займався формуванням Легіонів польських. Через неприйняття умов Брестського мирного договору УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918 (передача Україні Холмщини та частини Підляшшя) і підтримку солдатів на чолі з полк. Ю.Галлером, які на знак протесту проти договору перейшли фронт, звинувачений у держ. зраді. Із 1 листопада 1918 — начальник Штабу командування Війська Польського в Галичині та Силезії. Брав участь у бойових діях українсько-польської війни 1918— 1919 в Перемишлі, Львові та на лінії Збруча (прит. Дністра), командував пн. крилом Пд. фронту та 3-ю армією Війська Польського під час польсько-радянської війни 1919—1920. Із 1921 займав посади начальника Ген. штабу Війська Польського, 1922—23 — прем’єр-міністра і міністра внутр. справ, ген. інспектора піхоти, міністра військ. справ, командира корпусного округу VI (Львів). 15 березня 1923 домігся визнання європ. д-вами непорушності сх. кордонів Польщі. 1928 звільнений прем’єр-міністром Ю.Пілсудським. На початку Другої світової війни перебував у Франції та Великій Британії, був головою Ради міністрів, міністром військ. справ еміграційного уряду Польщі, Головнокомандувачем Польс. ЗС на Заході. 30 липня 1941 підпи-
сав у Москві угоду, за якою почалося створення Армії Польської в СРСР. 1943, після розірвання дипломатичних стосунків з СРСР внаслідок відкриття обставин Катинського розстрілу 1940, під час повернення з інспекції польс. формувань на Бл. Сході літак із С. впав у море неподалік Гібралтару. Існує версія причетності рад. спецслужб до авіакатастрофи (СРСР прагнув послаблення позицій польського еміграційного уряду напередодні Тегеранської конференції 1943). Літ.: WapiЅski R. W»adys»aw Sikorski. Warszawa, 1978; Stawecki P. S»ownik biograficzny genera»\w Wojska Polskiego 1918—1939. Warszawa, 1994; Kisielewski T. «Gibraltar’43»: Jak zgin» genera» Sikorski. Warszawa, 2007. А.Г. Папакін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сікорський Владислав-Евгеніуш» з дисципліни «Енциклопедія історії України»