СИРЕЦЬКИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР — створений нацистськими окупантами навесні 1942 на пн.-зх. околиці Києва на території рад. Сирецьких військових таборів київського гарнізону. Був огороджений 3-ма рядами колючого дроту зі струмом високої напруги та вежами, в’язні жили у виритих ними землянках. Зовн. охорону табору здійснював 23-й шуцбатальйон СД, комендантом табору був штурмбанфюрер СС Пауль-Отто фон Радомські. У таборі утримувалися підпільники, партизани, євреї, приречені на смерть військовополонені, одночасно понад 3 тис. осіб. Окремо з вересня 1942 в таборі утримувалися жінки. В’язнів використовували на важких роботах всередині табору (корчуванні дерев, буд-ві бараків, часто — безглуздих знущаннях) та в місті, харчування було мізерним, вони пухли з голоду. Майже кожен день у таборі знищували хворих та слабких.
Влітку 1943 почалася евакуація табору, в’язнів вивозили до ін. концтаборів або на примусові роботи до Німеччини, частину в’язнів було залишено для різних робіт у Києві, у т. ч. окрема група (понад 300 осіб) упродовж серпня—вересня 1943 брала участь у відкопуванні та спаленні трупів із Бабиного Яру, група смертників бл. 20 осіб здійснила втечу 29 вересня 1943. Остаточно табір був ліквідований наприкінці жовтня 1943, охорона була переведена до Рівного. Після визволення Києва в листопаді 1943 Київ. обласна комісія сприяння Надзвичайній держ. комісії (НДК) проводила огляд території табору та Бабиного Яру, було складено кілька актів. За даними НДК з розслідування злодіянь нацистів у Києві, у таборі загинуло понад 25 тис. представників різних національностей. 1943—49 на території концтабору був розміщений табір для німецьких військовополонених, у 1960-ті рр. територію було забудовано житловими та адм. будівлями. У 1990-ті рр. відкрито пам’ятні знаки в’язням Сирецького концтабору — на розі вулиць Дорогожицької і Т.Шамрила, київ. футболістам, які були розстріляні у таборі, — у дворі будинку на вул. Б.Грекова, 22а. Літ.: Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941—1944). К., 2000; Бабий Яр: Человек, власть, история: Документы и материалы, кн. 1: Историческая топография. Хронология событий. К., 2004. М.Г. Дубик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИРЕЦЬКИЙ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
