РУДНЄВ Семен Васильович (27 (15).02.1899—04.08.1943) — один з організаторів та учасників партизан. руху на території України в роки Великої Вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45, генералмайор (9 травня 1943). Герой Рад. Союзу (4 січня 1944, посмертно). Н. в с. Мойсеївка (нині с. Руднєве Путивльського р-ну Сум. обл.) в багатодітній сел. сім’ї. Із 1914 працював у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) на РосійськоБалт. повітроплавальному (авіац.) з-ді. 1916 заарештований за революц. діяльність і потрапив до в’язниці «Хрести». Член Російської соціал-демократичної робітничої партії з березня 1917. 16 грудня 1917 записався в перший маршовий ешелон Червоної гвардії Виборзького району і вирушив на Південний фронт, у складі якого боровся з військом С.Петлюри. У Червоній армії з 1918. 1918—22 — на Пд. фронті; командир взводу 373-го стрілец. полку 42-ї д-зії. 1920 навч. на курсах при політвідділі Пд.-Зх. фронту, отримав призначення інструктора політвідділу Донец. трудової армії (1921), помічника комісара 44-го стрілец. полку Сивашської д-зії. Влітку 1924 — на військ. курсах у Харкові, а з серпня 1925 — у Військово-політ. академії ім. Леніна. 1932—37 служив на Тихоокеанському флоті: спочатку — комісаром, а потім — начальником політвідділу однієї з далекосх. частин. 1932 призначений комісаром 9-ї артилер. бригади берегової охорони у Владивостоці (нині місто в РФ), із червня 1933 — військ. комісар, із вересня 1933 — пом. із політ. частини коменданта Де-Кастринського укріпленого району. 1937
виключений із рядів ВКП(б), притягався до суд. відповідальності, звинувачувався у співпраці з «ворогом народу» комісаром Бріком. 1939 відновлений у званні. За станом здоров’я демобілізувався з армії, повернувся в Путивль. Очолив районну раду Т-ва сприяння обороні, авіац. і хімічному буд-ву. У червні 1941 отримав призначення командира винищувального батальйону в Путивлі, у вересні 1941 — командира 2-го Путивльського партизан. загону, котрий у жовтні 1941 об’єднався із загоном С.Ковпака. Став комісаром Путивльського об’єднаного загону, потім — партизан. з’єднання. 1942—43 разом із С.Ковпаком очолював рейд з’єднання із брянських лісів у Правобережну Україну і в Карпати. Із вересня 1942 — член підпільного ЦК КП(б)У. На початку серпня 1943 на лівому березі р. Прут (прит. Дунаю) у бою з гітлерівцями неподалік від смт Ділятин був важко поранений і помер від ран. Похований у липні 1946 в братській могилі в м. Яремче. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, «Знак Пошани» і медалями. 1961 в Путивлі відкритий пам’ятник комісару. В урочищі Ділятин споруджений пам’ятник і закладений парк Партизан. Слави. У Севастополі, де він служив до війни, є вулиця, названа його ім’ям. У Києві з 1955 вулиця та провулок носять його ім’я. Тв.: Щоденник про карпатський рейд. К., 1949; Легендарний рейд (щоденник про Карпатський рейд. Листи). Ужгород, 1967. Літ.: Клоков В. та ін. Народна боротьба на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. К., 1957; Слинько І. Підпілля і партизанський рух в Україні. К., 1970; Кучер В. Партизанські краї і зони на Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941—1944 рр.). К., 1974; Клоков В. Всенародная борьба в тылу немецко-фашистских оккупантов на Украине. К., 1978; Палажченко А.Е. Партизанский комиссар. М., 1978; Курас И., Кентий А. Штаб непокоренных (Украинский штаб партизанского движения в годы Великой Отечественной войны). К., 1988; Чайковський А. Невідома війна (партизанський рух в Україні 1941— 1944 р.: Мовою документів, очима історика). К., 1994; Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг.: Документы и материалы. М., 1999; Україна парти-
351 РУДНЄВ
С.В. Руднєв.
352 РУДНИЦЬКА
занська: 1941—1945: Партизанські формування та органи керівництва ними. К., 2001; Попов А. НКВД и партизанское движение: Факты и документы. М., 2003; Кентій А., Лозицький В. Війна без пощади і милосердя: Партизанський фронт у тилу вермахту в Україні (1941—1944). К., 2005; Гогун А. Сталинские коммандос: Украинские партизанские формирования: Малоизученные страницы истории 1941—1944. М., 2008. Т.В. Заболотна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУДНЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
