РАХІВ — місто Закарпатської області, райцентр. Розташов. на р. Тиса (прит. Дунаю) у вузькій улоговині між горами на висоті 430 м над рівнем моря. Населення бл. 17 тис. осіб (2010). Населений пункт Raho Mezev (угор. Поле Раго) вперше згадується 1477. Назва походить від потічка Raho, який вперше згадується 1373. Перший відомий власник поселення — Янош Форінтверив із м. Бая-Маре (нині в Румунії). 1572 Р. фігурує серед п’яти «русинських» населених пунктів, які герм. імп. Максиміліан II Габсбург заклав за 5 тис. форинтів Михаю Біроді. 1593 тут відкрили поклади солі, які через 2 роки почали розробляти на шахтах. 1667 Р. перейшов у власність трансильванської казни (див. Трансильванське князівство). Із 1672 — частина Бичківської домінії (адміністративногосп. одиниці), яка з 1702 перейшла у володіння держ. казни імперії Габсбургів. Населений пункт до кінця 19 ст. поділявся на 2 частини: Рахів-Бичків (найдавніша частина міста) і Рахів-Окно (або Рахів-Шахта), який виник наприкінці 16 — у 1-й пол. 17 ст. на правому березі Тиси в районі соляних шахт. У серед. 19 ст. обидві частини Р. фігурують в описах як русинсько-німецькі населені пункти з домінуванням укр. етнічного елементу. 1895 через Р. пройшла залізниця Сігет (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія) — Станіславів (нині м. Івано-Франківськ). У чехословац. період (1919— 39) Р. став центром округу. 1929 населення Р. становило 6,9 тис. осіб. На г. Думен був відкритий туристичний притулок, в якому в часи Карпатської України (кінець 1938 — середина березня 1939) утримували противників укр.
Рахів. Костьол Святого Яна Непомука. 1822. Фото початку 21 ст.
д-ви. Із середини березня 1939 належав Угорщині. 16 жовтня 1944 Р. здобули рад. війська, і він перейшов під контроль СРСР (див. Закарпатська Україна 1944— 1946). 1947 почалося буд-во першого на Закарпатті великого підпр-ва з вир-ва картону. Місто з 1958. Р. у рад. час, як і в довоєнний період, був важливим туристичним центром. Сучасний Р. — популярний туристично-рекреаційний осередок, центр закарпат. Гуцульщини. Розвинені деревообробна промисловість, нар. художні промисли. У місті — центр. садиба Карпатського біосферного заповідника з музеєм екології гір та природокористування Карпат. У Р. народився літературознавець-славіст Ш.Бонкало (псевд. — О.Рахівський; 1880—1959). Літ.: V<lyi A. Magyarorsz<g leir<sa. Pest, 1799, III; Cs<nki D. Hunyadiak kora. VI k`tet. Budapest, 1890; Beskid K.M. Maramoros 1919—1929. Uсhorod, 1929; Bak<cs I.Y. A kincst<r м<ramorosi bocskai uradalm<nak helyzete a XVII—XVIII sz<zad fordul\j<n. В кн.: A gr\f Kleberberg Kuno Мagyar T`rtJnetkutat\ IntJzet Ivk`nyve. IV. Budapest, 1934; BJlay M. Maramoros megye. Budapest, 1944; ІМіС УРСР. Закарпатська область. К., 1969; Молдавчук В.С., Гафияк Н.И. Рахов: Путеводитель. Ужгород, 1983; Місто в географічному центрі Європи. Рахів, 1997. Й.В. Кобаль.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАХІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
