РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ — орган станового міщанського самоврядування в укр. містах на магдебурзькому праві. Складалася з виборних райців, чисельність яких у різних містах була неоднаковою, а також одного або двох бурмистрів, котрі очолювали цей орган. У польс. містах, устрій яких слугував зразком для укр. міст, мало місце підпорядкування війта міськ. раді: протягом 14— 15 ст. міста різним шляхом, зокрема через викуп, прибрали до своїх рук спадкові війтівства, а потім стали призначати на кожен рік свого суд. війта, який виконував передбачені магдебурзьким правом функції. У великих містах міська рада призначала також лавників і цехових старшин. Вона була наділена адм. і суд. компетенцією, а також встановлювала певні правові норми. Прийняті міськ. радою вількери (вількежі) — ухвали — стосувалися правил торгівлі, організації ремесла, громад. порядку (інколи торкалися цивільного і карного права) і підтверджувалися королем у королів. містах, а в приватних — власником міста. Такі риси міського самоврядування, у т. ч. його орг. структура і компетенція, були властивими і для укр. міст, що мали привілеї на магдебурзьке право. У ряді міст війт фактично очолював міське самоврядування. Водночас у середніх за величиною містах, в яких були спадкові війтівства, спостерігалася тенденція до перебирання міськ. радою повноти судовоадм. влади над міщанами, котрі підлягали магдебурзькому праву. Міська рада займалася розкладкою податків і повинностей серед міщан та контролювала їх виконання, наглядала за торгівлею, дотриманням правил оренди броварень та ін. пром. закладів, санкціонувала акти купівлі-продажу нерухомості у межах міста, контролювала ремісничі цехи та
ін. Міські громади боролися проти фінансових та ін. зловживань міськ. рад. У невеликих містах міська рада перебувала в підпорядкованому щодо війта становищі, а також у великій залежності від власників міст, державців і старост. Дж.: Groicki B. Porzdek sdow i spraw miejskich prawa majdeburskiego w Koronie Polskiej. Warszawa, 1953. Літ.: PtaСnik J. Miasta i mieszczaЅstwo w dawnej Polsce. Lw\w, 1934; Компан О.С. Міста України в другій половині ХVII ст. К., 1963; Пашук А. Суд і судочинство на Лівобережній Україні ХVII—ХVIII ст. (1648— 1782). Львів, 1967; KuraС S. Przywileje prawa niemieckiego miast i wsi ma»opolskich XIV—XV wieku. Wroc»aw, 1971; Швидько Г.К. Советская историография о сущности и роли немецкого права в городах Украины XV—XVIII вв. В кн.: Вопросы германской истории и историографии, вып. 3. Днепропетровск, 1975; Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV — 60-х годах ХVI в. К., 1989; Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996; Капраль М. Функціонування органів влади Львова у XIII—XVIII ст. (нарис історії інститутів магдебурзького права). «УІЖ», 2006, № 5; Білоус Н. Київ наприкінці XV — у першій половині XVII століття: Міська влада і самоврядування. К., 2008. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДА МІСЬКА ЗА МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
