ПУЩЕНИКИ — категорія залежних від Церкви та світських феодалів людей у Київській Русі, які були близькі (а то й тотожні) за становищем до т. зв. проще-
ників. Назва даної категорії населення, на думку істориків, сформувалася внаслідок прощення сюзереном боргів холопу, із подальшим відпущенням останнього на свободу або відпискою Церкві (знать могла відпускати холопів на волю заради спасіння чиєї-небудь душі тощо). У тих випадках, коли «пущеники»/ «прощеники» згадувалися як люди церковні, то часто мова йшла про осіб, яким було «прощено» і «відпущено» їхні гріхи («прощеники Божі»), через що останні зцілилися від хвороб та недугів. Літ.: Греков Б.Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до ХVII века. М.—Л., 1946; Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х—ХIII вв. М., 1989; Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. К., 1992. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПУЩЕНИКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
