ПУШКАРІ — комплекс поселень середини—кінця пізнього палеоліту (див. Палеоліт). Відкритий М.Рудинським. Розташов. біля с. Пушкарі Новгород-Сіверського р-ну Черніг. обл., на високому правому березі р. Десна (прит. Дніпра). Найповніше дослідженим є Пушкарі I, де у лісоподібних суглинках простежено витягнуту заглибину (12—4,5 м), заповнену кістками і бивнями мамонта, із 3-ма розташованими по осі вогнищами, що становила рештки якоїсь житлової конструкції. Комплекс крем’яних знарядь характеризується видовженими асиметричними вістрями на пластинах, обробленими пригострюючою лускатою ретушшю, масивними ланцетоподібними вістрями і прямокутниками, а також кінцевими скребачками та різцями різних типів. Кістяні вироби обмежуються мотикою, лощилом і підвісками. Фауністичні рештки, крім домінуючого мамонта, представлені волохатим носорогом, конем, північним і благородним оленями, ведмедем, вовком та ін. Знайдено зуб людини. За попередніми датами, має вік бл. 21— 22 тис. років тому. До тієї ж археол. к-ри, що й Пушкарі I, належать комплекси поселень Клюси і Новгород-Сіверський, розташовані також у Черніг. області.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПУШКАРІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
