ПОТЕБНЯ Андрій Опанасович (31(19).08.1838—04.03(20.02). 1863) — революц. демократ. Брат О.Потебні. Н. в м. Ромни в сім’ї відставного штабс-капітана. 1856 закінчив Костянтинівський кадетський корпус у Санкт-Петербурзі. У столиці зблизився з польс. революц. демократами Я.Домбровським і З.Падлевським. Був прапорщиком, а потім — підпоручиком Шліссельбурзького полку. Перебуваючи з полком у Польщі, створив революц. оргцію «Комітет російських офіцерів у Польщі», яка в листопаді 1862 увійшла до т-ва «Земля і воля». П. встановив зв’язки з польс. таємними революц. орг-ціями і домовився з ними про спільну підготовку повстання проти царату. 9 липня (27 червня) 1862 вчинив замах на намісника Царства Польського вел. кн. Костянтина Миколайовича, був змушений перейти на нелегальне становище. Брав участь у складанні низки листівок та відозв «Комі-
st hi
or
o y.
rg a .u
/
tp ht :// терб. АН (1875), дійсним членом Моск. археол. т-ва (1864), Т-ва любителів рос. словесності при Моск. ун-ті (1875), Чеського королів. т-ва наук (1887), Т-ва любителів природознавства, антропології та етнографії при Моск. ун-ті (1890). За працю «Из записок по русской грамматике» (т. 1—2) Петерб. АН присудила П. повну Ломоносовську премію (1874), золоті Уваровські медалі за розгляд праць П.Житецького «Очерк звуковой истории малорусского наречия» (1878), Я.Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» (1879), Рос. геогр. т-вом присуджена золота Костянтинівська медаль (1891). П. у м. Харків. Бібліогр.: Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня (біобібліографічний нарис). К., 1975. Праці: Объяснение малорусских и сродных народных песен, т. 1—2. Варшава, 1883—87; Из записок по русской грамматике, т. 1—4. М., 1958—85; Ударение. К., 1973; Эстетика и поэтика. М., 1976; Слово и миф. М., 1989; Теоретическая поэтика. М., 1990; Мысль и язык. К., 1993. Літ.: Лешка О. Материалы для биографии А.А. Потебни. «Slavia», 1976, ro…n.45, seУ.1; Толстой Н.И. О некоторых этнолингвистических наблюдениях А.А. Потебни. В кн.: Потебнянські читання. К., 1981; Франчук В.Ю. Олександр Опанасович Потебня. К., 1985; Будагов Р.А. А.А. Потебня как языковед-мыслитель. В кн.: Портреты языковедов 19—20 вв.: Из истории лингвистических учений. М., 1988; Айзеншток И.Я. Из истории научного наследия А.А. Потебни. Публикация С.А. Гальченко. В кн.: О.О. Потебня і проблеми сучасної філології. К., 1992; Динчев К. Александър Потебня — теренист и изследовател на фольклора. Там само. Франчук В.Ю. А.А. Потебня и славянская филология. «Вопросы языкознания», 1992, № 4; Архіви: Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 2045; Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, ф. 73. В.Ю. Франчук.
тету...», зокрема прокламації «Офіцерам російських військ від Комітету російських офіцерів у Польщі», опублікованої 13 (1) травня 1863 в газ. «Колокол». 1862—63 їздив до Лондона (Велика Британія), підтримував зв’язки з О.Герценом і М.Огарьовим. Учасник польського повстання 1863—1864. Загинув у бою проти царських військ біля Піщаної Скелі, неподалік від Кракова. Йому присвячене «Надгробне слово» М.Огарьова («Колокол» від 13 (1) травня 1863). Тексти, що належать перу П., зібрав В.Дьяков. Опубл. з його передмовою і коментарями у зб. «Наукова спадщина О.О. Потебні і сучасна філологія» (К., 1985). Літ.: Шкроб С. Жертва польского освобождения. «Каторга и ссылка», 1931, № 4; 1933, № 2; Mlynarski Z., Slisz A. Andrzej Potiebnia — bohater wsp\lnej sprawy. Warszawa, 1955; Лейкина-Свирская В.Р. Андрей Потебня (жизнь и деятельность). В кн.: Революционная ситуация в России в 1859—1861 гг. М., 1963. В.Ю. Франчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Потребня Андрій Опанасович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
