ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ, Польські війська в Україні — військ. формування, створені на підставі полонізованих частин і підрозділів рос. армії на території України і Бессарабії. Польс. військ. частини в рос. армії створювалися для боротьби на фронті проти збройних сил Німеччини та Австро-Угорщини. У січні 1917 рос. командування перенесло до Київського військового округу формування утвореної в Білорусі Польс. стрілец. бригади, яку було розгорнуто в д-зію. Після участі у літньому наступі рос. армії 1917 в Галичині д-зію було виведено знов до Білорусі. Там на її основі сформувався 1-й Польс. корпус на чолі з генераллейтенантом Ю.Довбор-Мусницьким. У листопаді 1917 за ініціативою польс. солдатів на укр. теренах розпочалося створення 2-го Польс. корпусу (на Румунському фронті) та 3-го Польс. корпусу (на Південно-Західному фронті). Керував процесом створення П.к. Інспекторат польс. ЗС в Україні, очолений генераллейтенантом Є. де Геннінг-Міхаелісом. Через розклад рос. армії, антивоєнну агітацію, самовільну демобілізацію П.к. в Україні були недоукомплектовані: 2-й Польс. корпус мав у своєму складі 2 стрілец. д-зії, 2 артилер. бригади, 2 уланські полки та дрібні підрозділи; 3-й Польс. корпус — 1 кавалерійс. полк, близько полку піхоти і артилер. дивізіон. На поч. березня 1918 до 2-го Польс. корпусу приєдналася 2-га Карпатська бригада колиш. Легіонів Польських під командуванням полковника Ю.Галлера (частина Польс. допоміжного корпусу австро-угор. армії, яка перейшла фронт під Раранчею (нині с. Рідківці Новоселицького р-ну Чернів. обл.) в ніч на 16 лютого 1918). В Одесі теж було сформовано польс. загін, що складався з підрозділів різних родів зброї. У квітні—травні 1918 усі польс. війська в Україні налічували бл. 10 тис. осіб, 129 кулеметів, 58 гармат, 10 літаків та 5 бронеавтомобілів. Під час укр. революції 1917—18 П.к. займали нейтральне становище. Проте все ж один польс. загін добровільно взяв участь в обороні Києва від більшовиків у лютому 1918.
st hi
or
o y.
rg a .u
/
tp ht ://
Після зайняття України військами Німеччини та АвстроУгорщини командування П.к. в Україні намагалося урегулювати правове становище польс. частин. 4 квітня 1918 підписали угоду з урядом Української Народної Республіки щодо умови перебування польс. військ на території України. За угодою, П.к. в Україні повинні були дотримуватися суворого нейтралітету, постачатися всім необхідним урядом УНР та бути перевезеними до Пн. Чернігівщини, де була можливість об’єднання з 1-м Польс. корпусом. Однак скоро внаслідок тиску німців на уряд УНР було прийнято рішення роззброїти польс. формування. 19 квітня 1918 на вимогу австроугор. командування демобілізувався одес. загін. 2-й Польс. корпус, очолений у квітні 1918 Ю.Галлером, вирушив з м. Сороки (нині місто в Молдові) в Бессарабії на сх., плануючи вийти поза межі австро-нім. присутності. Пройшовши через Ольгопіль (нині село Чечельницького р-ну Він. обл.), Умань, Медвин (нині село Богуславського р-ну Київ. обл.) і Миронівку (нині місто Київ. обл.), частини 2-го Польс. корпусу зупинилися під Каневом. Тут 11 травня 1918 корпус оточили й атакували нім. війська, і після тривалого бою наступного дня польс. солдати склали зброю. Частини 3-го Польс. корпусу були розташовані в районі Тиврова і Немирова на Поділлі. Через вади в постачанні корпусу його солдати вдавалися до реквізицій коней і продовольства в селян, що постійно спричиняло конфлікти. 14 квітня 1918 об’єднані сили селян і Вільного козацтва атакували поляків у Немирові. Бої, що тривали кілька днів, призвели до значних втрат з обох сторін. Після втручання австроугор. військ вони інтернували 18 квітня 3-й Польс. корпус у районі Хмільник — Пиків — Янів (нині с. Іванів; обидва села Калинівського р-ну Він. обл.), а 10 червня 1918 польс. частини були роззброєні на вимогу австрійців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
