ПІВТОРАК (польск. p\»torak) — назва срібної монети вартістю 11/2 гроша, яка карбувалася монетними дворами Речі Посполитої за зразком нім. грошенів та драйпелькерів. У 17 ст. вони випускалися в містах Краків, Бидгощ (нині місто в Польщі), Вільно (нині м. Вільнюс), Рига (нині столиця Латвії). Коронні півтораки випускалися також на монетному дворі у Львові, який з перервами функціонував упродовж 1656— 63. Маса П. спочатку дорівнювала 1,54 г (0,72 г чистого срібла), згодом вона зменшилася до 1,08 г (0,31 г чистого срібла). Звичайно на аверсі монети внизу вміщувалася цифра «3», що означала її вартість — 3 півгроші, які на той час майже не карбувалися, а на реверсі — традиційна цифра «24», що вказувала на колишню вартість талера — 24 гроші. У нім. землях польські П. називали «брумерами» (нім. назва м. Бидгощ, де випускалися півтораки, — Бромберг). Півтораки, які на укр. землях одержали назву «чехи», були найпоширенішою розмінною монетою протягом 17—18 ст. Крім польських, на Україні були поширені півтораки швед. володінь у Прибалтиці, Бранденбурзько–Прусської д-ви та деяких нім. володінь. У Лівобережній Україні в 2-й пол. 17 ст. П. за вартістю прирівнювався до рос. копійки. За гетьманування П.Дорошенка у м. Лисянка карбували монети, які імітували річпосполитські П. Літ.: Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль, 1998. Р.М. Шуст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПІВТОРАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
