ПИСАРЕНКО Георгій Степанович (12.11(30.10).1910—09.01. 2001) — учений у галузі механіки. Дійсний член АН УРСР (1964; з 1991 — АН України, з 1994 — НАН України). Засл. діяч н. УРСР (1973). Член Міжнар. академії астронавтики (1977), Амер. т-ва випробувань та матеріалів (1977). Н. на х. Скрильники Білицької волості Кобеляцького пов. Полтав. губ. 1927 закінчив семирічну школу в м-ку Білики. 1927—31 працював робітником у м. Полтава, креслярем на Мех. з-ді в м. Златоуст (нині місто Челябінської обл., РФ), слюсарем на 1-му Автоскладальному з-ді в м. Нижній Новгород (1932—90 — м. Горький; нині місто РФ). 1936 закінчив Горьківський індустріальний ін-т. 1937—40 навч. в аспірантурі Київ. політех. ін-ту. 1939—51 працював у Ін-ті буд. механіки АН УРСР. 1941—43 — в евакуації, працював інженеромдослідником Авіамоторного з-ду № 26 та філії Центр. ін-ту авіац. моторобудування в м. Уфа (нині столиця Республіки Башкортостан, РФ), де вирішував завдання зміцнення моторів літаків. Одночасно викладав в Уфімському авіац. ін-ті. 1951—66 працював в Ін-ті чорної металургії АН УРСР, Лабораторії спецсплавів АН УРСР, яка 1955 була перетворена в Ін-т металокераміки та спецсплавів АН УРСР, 1964 перетворений на Ін-т проблем матеріалознавства
АН УРСР. Сформував новий наук. напрям із дослідження міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах. 1966 за його ініціативою був створений спеціалізований Ін-т проблем міцності АН УРСР (нині Ін-т проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України), директором якого він був до 1988, 1992—2001 — його почесним директором. Тут були вирішені актуальні наук. проблеми, зумовлені потребами атомної енергетики, газотурбобудування, авіаційної та ракетно-косміч. техніки, ін. галузей машинобудування. П. заснував і був гол. редактором наук. час. «Проблеми міцності» (1969—88), що перевидається в США. Наук. дослідження П. поєднував із вихованням наук. кадрів: 1952—56 — проректор із наук. роботи, 1952—84 — зав. кафедри опору матеріалів Київ. політех. ін-ту. Під його кер-вом захищено 186 кандидатських та 50 докторських дисертацій. Постійно займався організацією роботи АН УРСР: 1962—66 — гол. учений секретар Президії АН УРСР, 1970—78 — 1-й віце-президент АН УРСР, 1973—84 — голова Комісії косміч. досліджень при Президії АН УРСР, 1981—88 — голова Пн.-Зх. наук. центру АН УРСР. П. створив всесвітньо відомі наук. школи з міцності матеріалів і елементів конструкцій в екстремальних умовах, а також — із коливань дисипативних систем. Є автором більш ніж 800 наук. праць, зокрема більше 40 монографій, підручників, довідників, перевиданих багатьма мовами світу. Під його кер-вом розроблено більше 100 оригінальних випробувальних установок, багато з яких відзначено медалями на міжнар. виставках. Низку праць присвятив історії розвитку механіки в Україні. Великих зусиль доклав до популяризації творчого спадку й увічнення пам’яті С.П. Тимошенка та ін. видатних учених. Лауреат премії АН УРСР ім. М.Крилова (1968), Держ. премій УРСР (1969 — під № 1; 1980), Держ. премії СРСР (1982).
Нагороджений орденами і медалями СРСР, орденом України «За заслуги» 2-го ст., Золотою медаллю Словац. АН (1979), Золотою почесною відзнакою Федерації науково-тех. т-в NOT (Польща; 1999). П. у м. Київ, похований на Звіринецькому кладовищі. 2001 в пам’ять про вченого встановлено меморіальну дошку в Ін-ті проблем міцності НАН України, 2002 ін-ту присвоєно ім’я Г.Писаренка. 2002 Міжнар. астрономічний союз присвоїв ім’я «Писаренко» малій планеті Сонячної системи № 20 963. 2007 засновано премію НАН України ім. Г.Писаренка — за видатні наук. роботи у галузі міцності матеріалів і конструкцій.
Праці і тв: Степан Прокопович Тимошенко. К., 1979; Актуальные вопросы прочности в современном машиностроении. К., 1992; Воспоминания и размышления. К., 1994.; Опір матеріалів: Підручник. К., 2004 (у співавт.). Літ.: Георгій Писаренко. В кн.: Народжені Україною: Меморіальний альманах, т. 2. К., 2002; Писаренко Ю. Мала планета Писаренко № 20963. В кн.: Імена України в космосі. К., 2003; Г.С. Писаренко: Ученый, педагог, организатор науки. К., 2005. Е.О. Пугач.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПИСАРЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
