МІРЗА-АВАК’ЯНЦ (дівоче прізвище — Дворянська) Наталя Юстівна (23(11).10.1889 — можливо, 1942) — історик. Професор (1920). Н. в м. Бориспіль у сім’ї лікаря. Закінчила київ. міністерську г-зію св. кн. Ольги (1907) і київ. Вищі жін. курси. Переїхавши 1913 до Москви, склала іспит за курсом істор. ф-ту. Слухала
748 МІРИЛО
І.І. Мірний.
лекції В.Ключевського та Б.Віппера в Моск. ун-ті та Моск. міськ. нар. ун-ті ім. А.Шанявського. 1913—17 викладала в жін. г-зії в Москві, від кінця 1917 до поч. 1918 — у Київ. комерційній жін. школі Т-ва вчителів та зразковій школі при пед. курсах А.Жекуліної, 1918—24 — у Полтав. вчительському ін-ті та на історикофілол. ф-ті Полтав. ун-ту (від 1920 — професор). 2 березня 1922 стала аспіранткою при Кафедрі історії укр. к-ри (Харків), від 1924 — професор Харків. ін-ту професійної освіти та Всеукр. ін-ту комуніст. освіти. Після відновлення Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет) — зав. кафедри історії України. Паралельно викладала в Інституті червоної професури. 1932—34 викладала заг. історію в Луганському пед. ін-ті. Від 1934 завідувала кафедрою історії України Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У викладанні виходила з принципів наочності та документальної оснащеності, прагнула відтворити клімат доби (побут, моральні погляди, мист-во). Друкуватися почала 1914. Осн. фах — історія Лівобережної України 16—18 ст. Автор праць «З побуту української старшини кінця XVII віку» (Записки Українського наукового товариства на Полтавщині, вип. 1. Полтава, 1919), «Українська жінка в XVI— XVII ст.» (Полтава, 1920), «Нариси з історії суду в Лівобережній Україні у другій половині XVII ст.» («Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури», 1926, число 2—3; 1927, № 6). Вивчала історію сел. рухів поч. 20 ст. Чи не перша в укр. історіографії розглянула історію України в контексті світ. істор. процесу у праці «Історія України у зв’язку з історією Західної Європи, ч. 1» (Харків, 1929). 1937 закінчила чорновий варіант «Історії Запоріжжя» (рукопис загинув у Києві під час гітлерівської окупації), фрагмент її в квітні 1938 здала до «Исторического сборника» АН СРСР. Писала підручники з історії України. Ув’язнена 12 червня 1938. Страчена. Реабілітована 1959.
Бібліогр.: Білокінь С., Суслопаров М. Біобібліографія істориків Києва, вип. 1: Мірза-Авак’янц Н.Ю.: Пам’ятка вечора. В кн.: Сторінки історії київського міського транспорту. К., 1985. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІРЗА-АВАК’ЯНЦ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
