МІЛЛЕР Всеволод Федорович (19(07).04.1848— 05.11(18.10)1913) — рос. філолог, фольклорист, етнограф, археолог. Проф. (1884). Дійсний чл. Петерб. АН (1911). Н. в м. Москва. Навчався в пансіоні Еннеса, на історико-філол. ф-ті Моск. ун-ту (1870). Вивчав санскрит, займався історією іта-
АН. Н. в м. Герфорд (Вестфалія; істор. область на зх. Німеччини між річками Рейн і Везер) у родині ректора г-зії. Навч. в Лейпцизькому ун-ті. 1725 переїхав у Росію, редагував «Санкт-Петербургские ведомости» та ж. «Sammlung Russischer Geschichte». 1733—43 брав участь у «Другій Камчатській чи Великій північній експедиції» з вивчення Сибіру, протягом якої під його кервом було зібрано матеріали з історії, географії, археології та етнографії місц. народів та колекцію копій документів сибірських архівів (т. зв. портфелі Міллера). 1755—64 був редактором першого російськомовного ж. «Ежемесячные сочинения», де публікувалися його кращі істор. розвідки. Промова М. «Origines gentis et nominis Russorum» (1749), в якій питання про походження державності в сх. слов’ян викладалося в руслі норманської теорії (див. Норманська проблема), викликала критику з боку М.Ломоносова. М. здійснив публікації важливих істор. джерел та історіографічних праць: «Судебника» (1550), «Історії Російської» В.Татіщева та ін. Найбільша істор. студія М. — «Історія Сибіру», нижньою хронологічною межею якої є 60-ті рр. 17 ст. У ній автор одним із перших у рос. історіографії застосував зовн. та внутр. критику джерел. 1750 рос. мовою було опубліковано її перший том «Опис Сибірського царства». М. залишив також чимало праць з історії України, зокрема запороз. козаків. 1760 з’явилися дві його публікації: «Про початок і походження запорозьких козаків» та «Повідомлення про запорозьких козаків». М. поділяв козаків на дві осн. групи — малоросійських та донських. Виникнення козацтва М. зараховував до часів оволодіння Києвом Литвою, а Галичини — Польщею, тобто до 14 ст. Згодом О.Бодянський здійснив публікації рукописів праць М. у «Чтениях Московского общества истории и древностей российских» (1846—48), а також опублікував книгу «Історичні твори про Малоросію і малоросіян Г.Ф.Міллера, колишнього історіографа російського, написані російською і німецькою мовами, які зберігаються в Московському го-
ловному архіві Міністерства закордонних справ». М. справив глибокий вплив на подальший розвиток істор. науки в Росії, зокрема, його учнем вважав себе М.Бантиш-Каменський. Літ.: Соловьев С.М. Г.Ф. Миллер. «Современник», 1854, № 10; Пекарский П.П. История Императорской Академии наук в Петербурге, т. 1. СПб., 1870; Голицын Н.В. Портфели Г.Ф. Миллера. М., 1899; Ломоносов М.В. Замечания по диссертации Г.Ф. Миллера «Происхождение имени и народа российского. В кн.: Ломоносов М.В. Полное собрание сочинений, т. 6. М.—Л., 1952; Doroschenko D. Die Ukraine und Deutschland. Mhnchen, 1994. І.М. Кулинич, О.А. Іваненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міллер Всеволод Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
