МИХАЛКО ЮРІЙОВИЧ (Михаїл Юрійович; р. н. невід. — п. 20.06.1176) — князь торчеський, київ., переяславльський, владимиро-суздальський. Син кн. Юрія Долгорукого. У роки київ. княжіння батька тримав Торчеськ у Руській землі. Про його володіння в 1160-ті рр. нічого не відомо — мабуть, він служив у свого брата — переяслав. кн. Гліба Юрійовича. 1171 після смерті вел. кн. київ. Володимира Мстиславича М.Ю. ненадовго захопив Київ, при цьому не заручившись на це згодою свого старшого брата — владимиро-суздальського кн. Андрія Боголюбського. За це Андрій передав київ. стіл смоленському кн. Роману Ростиславичу. М.Ю. як компенсацію знову отримав Торчеськ. 1174 Андрій Боголюбський посварився зі смоленськими Ростиславичами, тож у лютому цього року віддав Київ М.Ю. Той сам не наважився сісти в Києві, тому посадив там свого молодшого брата Всеволода Юрійовича та племінника Ярополка Ростиславича. Уже в березні смоленським Ростиславичам вдалося полонити Всеволода і Ярополка. Новий київ. князь Рюрик Ростиславич обложив М.Ю. в Торчеську. На сьомий день облоги М.Ю. був змушений визнати зверхність Рюрика Ростиславича, за що до Торчеська отримав Переяславль. Але по цьому він почав збирати сили на боротьбу за Київ. Після смерті Андрія Боголюбського М.Ю. вирушив на Владимир на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ) та ненадовго захопив його. Зазнавши і тут поразки в боротьбі зі своїми небожами Ростиславичами (синами Ростислава Юрійовича), М.Ю. відступив до Переяславля. Наступного року М.Ю. та Всеволод Юрійович вибили Ростиславичів (своїх небожів) з Пн.-Сх. Русі. М.Ю. став великим князем владимиро-суздальським, а Всеволод отримав Ростов (нині місто Ярославської обл., РФ). А.Г. Плахонін.
лон Литвин. О нравах татар, литовцев и москвитян. М., 1994. Літ.: Любавский М.К. Кто был Михайло Литвин... В кн.: Ученые записки Института истории, т. 4. М., 1929; Охманьский Е. Михалон Литвин и его трактат о нравах татар, литовцев и москвитян середины 16 в. В кн.: Россия, Польша и Причерноморье в 15—18 вв. М., 1979; Юргинис Ю.М. Посольство Михаила Литвина у крымского хана в 1538—1540 гг. Там само; Ro…ka M. Mykolas Lietuvis. Vilnius, 1988. О.В. Русина.
Михалон Литвин. «De moribus tartarorum, lituanorum et moschorum» («Про норови татар, литовців і москвитян»). Базель, 1615. Титульний аркуш.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИХАЛКО ЮРІЙОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
