МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, Січовий шлях — дорога на степових кряжах, що була продовженням Батуринського шляху, який вів із Гетьманщини на Запорожжя. Розпочинався біля Переволочної та Мишуриного Рогу на правому березі Дніпра, де була козац. переправа, у Кодацькій паланці Вольностей Війська Запорозького низового (з 1743 Переволочну та Мишурин Ріг офіційно включено до складу Полтавського полку; нині село Верхньодніпровського р-ну Дніпроп. обл.). Ішов зх. околицями запороз. вольностей з пн. на пд. через територію, де розташовані сучасні населені пункти Дніпроп. обл.: смт Лихівка, м. Вільногірськ, смт Щорськ, уздовж річища р. Базавлук (прит. Дніпра) через с. Миколаївка (село Софіївського р-ну) на с. Лошкарівка (село Нікопольського рну), далі — на сх. від русла цієї річки через Кірове, Чкалове (обидва села Нікопольського рну) на Нікополь (колиш.Микитин Ріг або Микитин Перевіз, Микитине) — давній перетин Гречника (Грецького шляху) — шляху «із варягів у греки» 6—13 ст. і Кримського шляху (Чумацького шляху), де поблизу старої козац. переправи розміщувалася Микитинська Січ (1638—52). Звідсіля через Дніпро М.ш. вів далі на р. Кінські Води (нині р. Кінська, Конка, притока Дніпра), минаючи верхів’я р. Білозірка, на відгалуження Муравського шляху — Крим. (Чумацький) шлях на лівобережжі Дніпра й до Перекопу. М. ш. вів також на старе відгалуження Муравського шляху, яке проходило через Великий Луг і далі — через Самарську паланку до верхів’їв р. Вовчі Води (нині р. Вовча, прит. Самари, бас. Дніпра), де й сходився з Муравським шляхом. Вийти на М.ш. від Крилова можна було також із Чорного шляху або Поштового шляху.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
