МЕЛЬНИК (нині м. Мєльнік Підляського воєводства, Польща) — істор. місто в Берестейській землі. Уперше згадане в Галицько-Волинському літописі під 1258 у зв’язку з обітницею кн. Данила Галицького прикрасити чудотворну ікону Спаса в церкві Богородиці в М. З 14 ст. — у складі Великого князівства Литовського, 23 жовтня 1501 вел. князь литов. Олександр підписав тут один з актів польсько-литов. унії (т. зв. Мельницька унія), який, однак, не був затверджений пани-радою великого князівства. Через опір шляхти не увійшов у дію й Мельницький привілей 25 жовтня 1501, який піддавав королів. владу в Короні Польській під контроль сенату як органу магнатської олігархії (див. Магнати). Я.Д. Ісаєвич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕЛЬНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
