МАЦІЄВИЧ Костянтин Андріанович (18.05.1873—02.04.1942) — держ., громад. і політ. діяч, учений-агроном, професор. Н. в с. Деремезна (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.). 1899 закінчив с.-г. ін-т в Новоалександрії (нині м. Пулави, Польща), де очолював укр. студентську громаду. Працював ученим секретарем Полтав. с.-г. т-ва, губернським агрономом Саратовського земства, у Харків. с.-г. т-ві. У Харкові редагував час. «Хлібороб», «Сільськогосподарську газету» (1907—15), «Агрономический журнал». Належав до Української радикально-демократичної партії (УРДП) і Товариства українських поступовців. 7 квітня 1917 обраний до ЦК УРДП, репрезентував партію в Українській Центральній Раді і Малій раді (див. Комітет Української Центральної Ради). Редагував «Вісник громадської агро-
номії». З 8 серпня 1917 — товариш (заст.) ген. секретаря земельних справ, був одним із авторів земельного законопроекту УЦР. Не погоджуючись із ідеєю соціалізації землі, 19 грудня 1917 подав у відставку. За часів Української Держави працював у Київ. губернському земстві, Всеукр. союзі земств, був членом укр. делегації на мирних переговорах з РСФРР та комісії з укладання торг. договорів з Центр. д-вами. У січні—лютому 1919 — член укр. делегації на переговорах Української Народної Республіки з країнами Антанти. 13 лютого — 9 квітня 1919 — міністр закордонних справ УНР, 1919—23 — голова дипломатичної місії УНР в Румунії. 1923 емігрував до Чехословаччини. Професор Української господарської академії в Подєбрадах. З 1936 — голова Укр. наук. асоціації та Укр. дипломатичного клубу в м. Прага (Чехословаччина). Наук. діяльність М. була присвячена економіці с. господарства. Осн. наук. дослідження: «Крестьянские общества сельского хозяйства» (1904), «Общественно-агрономические очерки» (1913), «Головні принципи земельної реформи на Україні» (1917), «Сільськогосподарська політика СССР в світлі сучасної кризи» (1931) та ін. Автор спогадів «Життя мого сучасника». П. у м. Прага. Дж.: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. 3879, оп. 2, спр. 27; ф. 3859, оп. 1, спр. 230. Літ.: Наріжний С. Українська еміграція, т. 1. Прага, 1942. Т.С. Осташко.
На сходинах у Харкові 11 лютого (29 січня) 1900 був у числі тих — поруч з Д.Антоновичем, М.Русовим, Б.Камінським, О.М.Коваленком, — хто проголосив створення Революційної української партії. 1906 закінчив Миколаївську мор. академію в Санкт-Петербурзі, після чого працював на буд-ві броненосця «Іоанн Златоуст» і підводних човнів. Брав активну участь у діяльності місц. укр. клубу «Громада», був обраний членом ради старшин, а потім і його головою. Водночас захопився новою на той час авіац. справою, розробив проект мор. літака. Став одним з організаторів авіаторства в Російській імперії. Загинув під час польоту в С.Петербурзі, похований на кладовищі Свято-Троїцької Олександро-Невської лаври. Літ.: Сборник памяти Л.М. Мациевича. СПб., 1912. В.І. Кізченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мацієвич Костянтин Андріанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
