Укр. проблематика в творчості К.Маркса репрезентована здебільшого в контексті його історико-філос. зацікавлень європ. минувшиною доби пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби. Крім того, вона порушується в межах провідної проблематики студій, присвячених зовн. політиці Російської імперії та дипломатичній історії Європи, а найбільше — у робочих і підготовчих нотатках. У видовому плані матеріали М. представлені у вигляді конспектів, підготовчих записів та хронологічних виписок з низки істор. праць, зокрема з «Історії Польщі» Й.Лелевеля, «Бунта Стеньки Разина» і «Гетьманства Выговского» М.Костомарова та ін. Крім того, укр. тематика інколи порушувалася М. у межах провідної проблематики деяких ін. студій. Уважається, що вперше козацтво українське згадується на сторінках конспекту М. з праці «Історія Польщі» Й.Лелевеля. Зокрема, М. відзначає участь полку низових козаків у Тридцятилітній війні 1618—48 на боці австрійс. Габсбургів, стисло висвітлює війну Б.Хмельницького з Річчю Посполитою та ін. У конспекті М. з праці «Бунт Стеньки Разина» представлено кілька виписок про соціальне розшарування запороз. козаків. У конспекті М. зі студії «Гетьманство Выговского» подано нотатки про походження козаків, запозичені, мабуть, у західноєвроп. авторів, розлогі відомості про розподіл соціально-політ. сил по смерті
Пам’ятник Карлу Марксу в м. Київ. Скульптор І. Чайков. Бронза, цемент. 1922.
Б.Хмельницького (на 2 партії — пропольс. та пророс.), соціальну диференціацію козацтва та становлення старшинської ієрархії, коментарі про обрання гетьманом І.Виговського та ін. Крім того, М. означує тогочасну боротьбу за гетьман. булаву як громадян. війну на укр. землях. Низка нотаток про Україну міститься в «Хронологічних виписках» М. Зокрема, у цих робочих матеріалах представлене відоме визначення М. «Запорозька Січ — християнська козацька республіка» (можливо, запозичене з праць М.Костомарова), яке подавалося майже в усіх рад. працях з історії укр. козацтва. Укр. тематика репрезентована і в студії М. «Викриття дипломатичної історії 18 століття». У цій праці М. висвітлює переважно англо-рос. взаємини, і принагідно подає низку коментарів, зокрема вказує на спадкоємність політики Рос. дви та Рос. імперії, спрямованої на ліквідацію респ. держ. утворень (Новгород. республіки, республіки козаків) тощо. Імовірно, М. виявляв певну зацікавленість й ін. укр. справами. Зокрема, в особистій б-ці М. зберігалася написана франц. мовою праця М.Драгоманова «Українська література, заборонена російським урядом» (1878) з численними помітками про поезію Т.Шевченка, Кирило-Мефодіївське товариство та ін. Праці М. з’явилися на укр. землях наприкінці 1860 — у 1870х рр. Зокрема, І.Франко 1879 уперше переклав укр. мовою 24й розділ з 1-го тому «Капіталу», але не зміг його опублікувати. У 1890-х рр. кілька україномовних перекладів праць М. з’явилися в Галичині. Протягом 1880—90-х рр. чимало праць М. в російськомовних перекладах поширювалися на теренах підрос. України. 1902 у Львові був виданий укр. мовою «Маніфест Комуністичної партії». Учення М. (див. також Марксизм як ідеологічна течія) справило певний вплив на погляди й світосприйняття низки відомих укр. інтелектуалів, у т. ч. Ю.Бачинського, М.Драгоманова, Б.Кістяківського, С.Кривенка, Лесі Українки, М.Павлика, М.Порша, М.Туган-Барановського, І.Франка, Л.Юркевича та ін. З М.Зібером, С.Подолинським та І.Фесен-
ком М. був знайомий особисто, а з С.Подолинським підтримував епістолярний зв’язок. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. ортодоксальний марксизм був суттєво трансформований В.Леніним та ін. більшовицькими теоретиками до рос. соціокульт. передумов і політ. обставин. Водночас з’явилася низка реформаторських та ревізіоністських візій вчення М. (австромарксизм, «легальний марксизм» та ін.), які справили певний вплив на політ. діячів та інтелектуалів (С.Булгаков, М.Ратнер, М.Туган-Барановський, Л.Юркевич та ін.). З офіц. канонізацією марксизму як держ. ідеології за рад. часів праці М. не раз перевидавалися. Cпершу, протягом 1920-х рр., мали місце паліативні спроби академічного вивчення марксизму як в УСРР (І.Дашковський, В.Юринець та ін.), так і взагалі в СРСР. Втім, хвиля сталінських репресій на поч. 1930-х рр. супроти учених та інтелігенції поклали край навіть поміркованому вивченню спадщини М. Відтоді і до кінця 1980-х рр. студіювання марксизму, зокрема інтерпретація та видання творів М., здійснювалося, виключно в межах ідеологічних потреб та парт. вимог. Натомість рад. кер-во впровадило практику тотального вивчення офіц. догматичної версії вчення М. У межах канонічної рад. інтерпретації марксизму 1985 було завершене україномовне видання праць М. та Ф.Енгельса в 50-ти томах. Однак публікація конспектів М. з праць М.Костомарова та деяких ін. матеріалів, здійснювалася на обширах СРСР вибірково, позаяк обмежувалася ідеологічними міркуваннями та директивами кер-ва Комуністичної партії України та Комуністичної партії Радянського Союзу. Зокрема, російськомовний переклад конспекту М. з праці «Гетьманство Выговского» М.Костомарова був підготовлений Є.Шабліовським, В.Сарбеєм та К.Соловйовою 1968 для багатотомного збірника «Архив Маркса и Энгельса», але так і не був надрукований. Україномовний переклад цього конспекту був оприлюднений В.Сарбеєм лише 1993 у «Працях центру пам’яткознавства» (вип. 2) АН України (нині Національна академія наук Украї-
ни) та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. 1989 був опублікований російськомовний переклад студії М. «Викриття дипломатичної історії 18 століття». Твори М. укр. мовою видавалися і за кордоном, зокрема т-вом «Космос» у Берліні (Німеччина) протягом 1920-х рр. 1927—29 вперше за редакцією А.Річицького був виданий укр. мовою «Капітал». Поза межами УРСР праці та спадщину М. вивчали укр. вчені В.Голубничий, Р.Роздольський, П.Феденко, Р.Шпорлюк та ін. З розпадом СРСР зацікавлення постаттю М. та його спадщиною суттєво підупали й нині переважно обмежуються цариною спец. академічних студій. Праці: Стенька Разин. «Молодая гвардия», 1926, № 1; Хронологические выписки. В кн.: Архив Маркса и Энгельса, т. 8. М., 1946; Листування К.Маркса і Ф.Енгельса з російськими політичними діячами. К., 1953; Разоблачения дипломатической истории XVIII века. «Вопросы истории», 1989, № 1—4. Літ.: Антонович Д. Карл Маркс і українці. «Дзвін», 1913, № 3; Донцов Д. Енгельс, Маркс і Лясаль про «неісторичні нації». «Літературно-науковий вістник», 1914, № 2—3; Туган-Барановский М.И. Теоретические основы марксизма. М., 1918; Карл Маркс і Фрідріх Енгельс про диктатуру пролетаріяту. Берлін—К., 1921; Гермайзе О. Українські соціялісти та основоположники наукового соціалізму. «Життя й революція», 1925, № 1—2; Річицький А. Карл Маркс, його життя, діяльність і наука. Х., 1922; Берлін, 1927; Гаврилюк В. Національне питання у Маркса й Енгельса. Х., 1930; Сборник к пятидесятилетию смерти К.Маркса. Х., 1933; Юринець В. Філософська ґенеза Маркса. Х., 1933; Білецький О. Світова література в творах Маркса й Енгельса. «Червоний шлях», 1934, № 6—7/8; Феденко П. Український громадський рух у ХХ ст. Подєбради, 1934; Адамович А. Твори К.Маркса і Ф.Енгельса, заборонені царською цензурою на Україні. «Література і мистецтво», 1943, № 9, 5 травня; Notaty Karo»y Marxa z «Histoire de Pologne» Joachima єe»ewela. «Archiwum Historii, Fi»ozofii i MyСli spo»ecznej», 1959, nr. 4; Багмут Й.А., Шморгун П.М. Видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса на Україні: Бібліографічний покажчик. Х., 1965; Багмут Й.А. Розповсюдження «Капіталу» К.Маркса на Україні (до 100-річчя видання 1-го тому «Капіталу»). «УІЖ», 1967, № 9; Волянюк М.М. Львів’янин, особисто знайомий з К.Марксом. Там само; Кравчук П. Про видання «Капіталу» К.Маркса українською мовою в Канаді. «УІЖ»,
1967, № 12; Сарбей В.Г., Шаблиовский Е.С. Н.И. Костомаров в историографическом наследии Карла Маркса. «Вопросы истории», 1967, № 8; Котляр М.Ф. Історія народів СРСР у «Хронологічних виписках» К.Маркса. «УІЖ», 1968, № 4; Шморгун П.М. Видання і розповсюдження творів К.Маркса на Україні. Там само; Храковський Й.Н. З історії дослідження теоретичної спадщини К.Маркса в УРСР. «УІЖ», 1968, № 5; Шморгун П.М. Карл Маркс і Україна. К., 1968; Мавродина Р.М. К.Маркс о взаимоотношениях Киевской Руси и кочевников. «Вестник Ленинградского университета. Серия: История», 1971, № 20; Глизь І.І. Розповсюдження праць К.Маркса на Україні наприкінці ХIХ — початку ХХ ст. «УІЖ», 1983, № 6; Лещенко М.Н. Карл Маркс і Україна. «УІЖ», 1983, № 5; Невичерпний арсенал революційної думки [Наукова конференція, присвячена завершенню видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса в 50-ти томах українською мовою, м. Київ, 1985]. «УІЖ», 1986, № 2; Шпорлюк Р. Маркс—Ліст—Палацький: Націоналізм у Центральній Європі. «Сучасність», 1987, № 4; Сарбей В.Г. Про Марксів конспект розвідки М.Костомарова «Гетьманство Виговського». «Праці центру пам’яткознавства» (К.), 1993, вип. 2; Його ж. Сторінки історії українського козацтва в творчій спадщині Карла Маркса. В кн.: Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 500-річчю українського козацтва (Київ—Дніпропетровськ, 13— 17 травня 1991 р.), вип. 2. К., 1993; Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К., 1998. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
