МАРГОЛІН Арнольд Давидович (17.11.1877—29.10.1956) — громад. і політ. діяч, учений, юрист. Член-кореспондент Української вільної академії наук у США. Син Д.Марголіна. Н. в м. Київ. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1900), навч. за кордоном у Німеччині і Франції. Був членом Колегії адвокатів Росії. Брав участь у кількох процесах щодо єврейс. погромів, став широко відомим після участі в Бейліса справі як слідчий та адвокат. 1911—13 керував таємним «Комітетом захисту Бейліса». Ген. секретар Південнорос. відня Союзу за рівні права євреїв у Росії (1905—17), засновник і голова Єврейс. територіальної оргції (1906—13). Був членом ЦК
Партії народних соціалістів (див. Народно-соціалістична (трудова) партія; до 1917). Під час української революції 1917—1921 вступив до Української партії соціалістів-федералістів. З березня 1918 був членом Ген. суду УНР та Укр. Д-ви, обіймав посаду заст. нар. міністра закордонних справ у кабінетах В.Чехівського і С.Остапенка. Очолював укр. місію в Лондоні (Велика Британія) до листопада 1920, а також репрезентував Українську Народну Республіку під час переговорів з представниками Антанти в Одесі (1919) та на Паризькій мирній конференції 1919—1920. З 1922 — в еміграції в США. Працював юристом, перекладачем, читав лекції в ун-тах. Виступив на захист С.Петлюри, показавши безпідставність звинувачень останнього в антисемітизмі, сприяв українсько-єврейс. порозумінню. Працював на посаді професора в Укр. тех. ін-ті в Нью-Йорку (США), його президент 1954—55. Співпрацював з щотижневиком «Народна воля». 1950 його було обрано почесним д-ром права Українського вільного університету (Мюнхен, ФРН). П. у США. Тв.: Украина и политика Антанты: записки єврея и гражданина. Берлин, 1923; Нью-Йорк, 1922 (англ. вид. — 1977); The Jews of Eastern Europe. New York, 1926; From a political Diary: Russia, the Ukraine, and America 1905— 1945. New York, 1946; George Fedotov and his predictions on the future fate of the USSR and of its enslaved peoples. Scranton, 1955; Основы государственного устройства США. Нью-Йорк, 1954 (укр. вид. — 1956). Літ.: Chubaty N.D. Dr. Arnold Margolin. «The Ukrainian Quarterly», 1956, vol. 12, nr. 4; Шульгин О.Я. Сторінка минулого (пам’яті А.Д. Марголіна). «Овид», 1957, № 9; Хитерер В. Арнольд Давидович Марголин — защитник Бейлиса. «Вестник Еврейского университета в Москве» (М.—Иерусалим), 1994, № 3 (7); Довідник з історії України, т. 2. К., 1995; Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. К., 1996; Стрельський Г. Діячі України доби національно-визвольних змагань (1917—1920). «Історія в школі», 1998, № 11; Шульгин О. Без території: Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. К., 1998; Стрельський Г.В. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917— 1920 рр.). К., 2000; Маврін О. Спогади Арнольда Марголіна про роботу Української делегації на Паризькій мирній конференції 1919 р. (Деякі нефор-
мальні результати формальної поразки української дипломатії). В кн.: Україна дипломатична, вип. 4. К., 2004; Стрельський Г. Марголін Арнольд Давидович. В кн.: Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник: (Серія: Українські історики, вип. 2, ч. 2). К., 2004; Khiterer V. Arnold Davidovich Margolin: Ukrainian-Jewish jurist, statesman and diplomat. «Revolutionary Russia», 2005, vol. 18, nr.2; Її ж. Jewish life in Kyiv at the Turn of the Twentieth Century. В кн.: Україна модерна, ч. 10. К.—Львів, 2006. Н.О. Лаас, Ю.Б. Смольніков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРГОЛІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
