Уперше згадується у фундушному записі грамоти 1322 луцького і володимирського кн. Любарта-Дмитра Ґедиміновича. У 16—18 ст. цим шляхом на волин. Полісся, Білорусь та Литву возили, зокрема, галицьку сіль з «жуп руських» (див. Жупа). Дорога йшла з Луцька у пн. напрямку Колківським гостинцем через Теремно (нині село в межах сучасного м. Луцьк), Тростянець (нині село Ківерцівського р-ну), Ситницю (нині село Маневицького р-ну) до м-ка Колки (нині с-ще міськ. типу) й далі через Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ), Черногородок (Чернчегородок, нині с. Городок; усі Маневицького р-ну) до Червища (нині с. Нові Червища Камінь-Каширського р-ну). Тут сходилися шляхи, які вели з Поділля і Волині. Звідси дорога вела на Любешів, Люб’язь (нині село Любешівського р-ну; усі Волин. обл.), углиб Полісся до оз. Нобель (у Зарічненському р-ні Рівнен. обл.) і м. Пінськ (нині місто Брестської обл., Білорусь) на р. Прип’ять (прит. Дніпра) і далі на Вільно (нині м. Вільнюс, Литва). Літ.: Архив Юго-Западной России, ч. 8, т. 4. К., 1907; Wyslouch S. Dawne drogi Polesia: Ze studiоw nad histori- gospodarcz- Polesia ХVI—ХVIII w. В кн.: Аteneum WileЅskie. Wilno, 1937; Грамоти XIV ст. К., 1974; Пришляк В. Шляхи сполучення на Західному Поліссі XVI—XVIII ст. В кн.: Полісся: етнікос, традиції, культура. Луцьк, 1997; Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — першої половини
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУЦЬКИЙ ПОЛІСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
