ЛІМАНОВСЬКИЙ Болеслав (18.10.1835—01.02.1935) — політик, історик польс. нац. та соціаліст. руху 19 ст., публіцист. Н. в Латвії. Став одним з перших пропагандистів соціалізму в Галичині, співпрацював на цьому ґрунті з М.Павликом та І.Франком. Був заарештований разом з ними 1877, уникнув суду через брак у слідства доказів щодо його вини. 1878 емігрував до Швейцарії, до 1885 жив у Женеві, підтримував знайомство і полемізував з М.Драгомановим. Повністю розійшовся з укр. діячами після того, як під час друку в його (Л.) приватній друкарні у Женеві у назві книги «Program socjalisto`w polskich i ruskich Wschodniej Galicji», яку написав І.Франко у співавторстві з Л.Інлендером та Б.Червенським, було знято слово «ruskich». Після протесту І.Франка і його товаришів заголовок був змінений на «Program Galicyjskiе Partii Robotniczej» (1881). Від 1892 — член Польс. соціаліст. партії. 1922—35 — сенатор 2-ї Польс. Республіки. П. у м. Варшава. Праця: З часів першого арешту. В кн.: Спогади про Івана Франка. К., 1981. І.П. Чорновол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛІМАНОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
