КУРЕМСА (р. н. і р. с. невід.) — монгол. полководець. За повідомленням Плано Карпіні — «молодший з монгольських вождів», за ін. джерелами, — темник (нач. над 10-ма тис. воїнів і управитель тих кочів’їв, що виставляли це військо). 1241—57 кочував у Пн. Причорномор’ї, об’єднав під своєю владою підкорених монголами половців. Наприкінці 1252 Батий спрямував його орду на Галицько-Волинське князівство, князь якого, Данило Галицький, намагався об’єднати для боротьби з монголами сили Русі із Заходом. На той час орда Неврюя розгромила війська союзника Данила Галицького вел. кн. владимирського Андрія Ярославича. Удар К. був спрямований на галицьке Пониззя. Намісник Пониззя — Мілей — перейшов на бік монголів. На боці монголів виступав і кн. Ізяслав (здогадно, з новгород-сіверських або, що менш імовірно, смоленських князів), який прагнув посісти галицький стіл. Ізяслав з монгол. допомогою вирушив безпосередньо на Галич (давній), захопив його, але невдовзі був розбитий сином Данила Галицького кн. Романом Даниловичем. У цей час К. витіснив дружини Данила з Київщини, а невдовзі зазнав невдачі під Кременцем. Узимку 1254/55 Данило завдав монголам удар у відповідь: його війська та війська його брата Василька Романовича двома колонами увійшли в Погорину та Побужжя, де частина місц. нас. перейшла на
520 КУРЕНІ
бік монголів (у ході цього походу було остаточно ліквідовано примарну автономію Болоховської землі). Наприкінці 1255 К. несподівано здійснив похід у Волинь. Зазнавши поразки під Володимиром (нині м. Володимир-Волинський) та отримавши звістку про те, що на допомогу волин. кн. Васильку Романовичу вирушив його брат Данило Галицький, негайно відступив у степ. Так само безуспішними були набіги К. 1256—57. Особливо гучної поразки зазнав він під Луцьком. Систематичні невдачі монгол. військ у боротьбі з об’єднаними силами Галицького князівства та Волинського князівства занепокоїли правлячу верхівку Золотої Орди, і 1258 К. був замінений Бурундаєм (останній, отримавши підкріплення, примусив Данила і Василька до примирення, Василько погодився взяти участь у поході Бурундая на до того часу союзну Русі Литву; укріплення більшості міст Галичини та Волині були знищені). А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУРЕМСА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»