КУЗНЄЦОВ Михайло Васильович (07.11(25.10).1913—15.12.1989) — рад. військ. льотчик, генералмайор авіації (1959). Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1945). Н. в с. Агаріно (нині село Моск. обл., РФ) в сім’ї робітника. Від 1928 з батьками жив у Москві. 1930 закінчив 7 класів і влаштувався працювати на станкобудівному зді ім. С.Орджонікідзе. Був ком-
соргом однієї з груп з-ду, а 1932 став секретарем заводського к-ту ВЛКСМ і чл. ВКП(б). 1933 мобілізований до Червоної армії (див. Радянська армія) і направлений в Єйську військово-мор. школу льотчиків. Від 1934 служив у частинах винищувальної авіації. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—1940 та Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Воював на Ленінгр., Калінінському, Зх. фронтах, Південно-Західному фронті, Третьому Українському фронті та Першому Українському фронті. Від 1942 — командир 814-го винищувального авіац. полку на Пд.-Зх. фронті. Багато часу приділяв навчанню молодих льотчиків. У серп. 1943 його полк був удостоєний гвард. звання й став іменуватися 106-м Гвард. винищувально-авіац. полком. Цього ж року після визволення Донбасу за героїзм і відвагу та вміле командування полком йому 8 верес. було присвоєно звання Героя Рад. Союзу. На той час він здійснив 245 бойових вильотів і в 53 повітряних боях збив особисто 17 літаків противника, 6 — у групі (з них 12 особисто і 4 — у складі групи були збиті в небі України). Не раз здійснював лобову атаку, завжди нападав на лідера ворожої групи літаків, був «вільним мисливцем». 27 черв. 1945 Указом Президії ВР СРСР К. вдруге присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Усього за роки війни здійснив 345 бойових вильотів і в 72 повітряних боях збив особисто 22 літаки противника, 6 — у складі групи. 1951 закінчив Військовоповітряну акад. Керував одним з військ. уч-щ льотчиків. 1959 йому було присвоєно звання генерал-майора авіації. Від 1974 — у відставці. Переїхав жити в УРСР, оселився в м. Бердянськ. Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 4-ма орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького 2-го ст., Вітчизн. війни 1-го ст., Трудового Червоного Прапора, 2-ма орденами Червоної Зірки, медалями. П. у м. Бердянськ. Його тіло було перевезено до Москви й поховане на Троєкуровському кладовищі. Літ.: Дважды Герой Советского Союза. М., 1973; Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975; Герои Совет-
ского Союза: Краткий биографический словарь, т. 1. М., 1987; Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої вітчизняної війни 1941—1945 років», сектор «Герої Радянського Союзу», спр. 1467/63; Кузнецов Михаил Васильевич. Web: Лучшие асы России, 1914—1953 гг. (http://airaces.narod.ru/all0/kuzns_mv. htm). Л.В. Легасова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кузнєцов Михайло Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
