«КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ
«КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ И С ПРИОБЩЕНИЕМ СПИСКА ПРЕЖДЕ БЫВШИХ ГЕТМАНОВ, ГЕНЕРАЛЬНЫХ СТАРШИН, ПОЛКОВНИКОВ И ИЕРАРХОВ», «Краткая лhтопись Малыя Россіи с 1506 по 1776 годъ, съ изъявленіемъ настоящаго образа тамошняго правленія и съ приобщеніемъ списка прежде бывшихъ гетмановъ, генеральныхъ старшинъ, полковниковъ и іерарховъ» — компілятивний твір, опубл. 1777 у Санкт-Петербурзі В.Рубаном на кошти колиш. гетьман. урядовця П.Хлєбникова. Присвячений малорос. ген.-губернаторові П.Румянцеву-Задунайському. Написаний тогочасною рос. літ. мовою. Одразу після видання й на поч. 19 ст. був досить популярним. 1788 його текст було вміщено в «Новий і повний географічний словник», а через 15 років, 1803, з деякими відмінностями й доповненнями — у «Словник географічний». Поширювався також у рукописних копіях. В основі його першої частини лежить відредагований «Короткий опис Малоросії». Далі міститься хроніка істор. подій, що відбувалися на теренах України 1735—75, списки гетьманів, генеральної старшини та полкової старшини, церк. ієрархів, а також вищих рос. урядовців, які служили в Україні 1654—1764. Автором цієї частини, як вважають, був О.Безбородько. При її написанні використані документи Генеральної військової канцелярії. Як додаток до «К.л.М.Р...» було видано
305 КРАТКАЯ
М.М. Крат.
«Краткая лhтопись Малыя Россіи…». Санкт-Петербург, 1777. Розворот.
306 КРАТКИЕ
«Землеописання Малої Росії», де зібрані відомості геогр. й стат. характеру про Лівобережну Україну в цілому й Полтавщину зокрема. Подібно до «Короткого опису Малоросії» в «К.л.М.Р...» події укр. історії до 1647 висвітлено дуже стисло. Гол. увага приділена національній революції 1648—1676 і діяльності Б.Хмельницького. У структурній канві самостійної частини пам’ятки виділяються за обсягом два сюжети, присвячені гетьманству К.Розумовського й реформам П.Румянцева-Задунайського. Кілька уміщених до «К.л.М.Р...» матеріалів свідчать, що його укладачі мали підвищений інтерес до загальноросійської історії. У концептуальному плані «К.л.М.Р...» обстоює автономістську версію історії України, що поєднувала в собі ідеї прав і вольностей козацтва, політ. лояльності до імперської влади та утвердження рівності козацької старшини з польс. шляхтою і рос. дворянством. Підкреслено шляхетське походження перших козац. гетьманів. Гол. причини польсько-укр. конфлікту зведено до реліг. і соціальних утисків. Деякі описи битв козац. війська з польс. військом містифіковані, козакам приписані перемоги там, де вони насправді зазнали поразки, зокрема під Берестечком 1651 (див. Берестецька битва 1651), або не досягли вирішального успіху як під Жванцем 1653 (див. Жванецька облога 1653). Робляться наголоси на правах і привілеях укр. козацтва, що містяться в наданнях польс. королів і статтях Б.Хмельницького (це, на думку авторів, мало слугувати вагомим аргументом на користь зрівняння в правах козац. старшини з рос. дворянством). В оцінках дій гетьманів — наступників Б.Хмельницького — осн. критеріями є дотримання чи порушення традиційних місц. законів і вірність чи невірність рос. цареві. Особливо великі симпатії укладачів «летописи» викликає Д.Многогрішний, натомість найчорнішими барвами зображено І.Мазепу. У творі вихваляються представники рос. адміністрації, у першу чергу П.Румянцев-Задунайський. Однак у кількох епізодах засуджуються вчинки князів Г.Ромо-
дановського й О.Меншикова та М.Леонтьєва, пов’язані з виявом надмірної жорстокості або порушенням прав і свобод українців. З пророс. позицій пояснюється зруйнування Нової Січі. На думку укладачів, Січ з 2-ї пол. 17 ст. перетворилася на деструктивну й антисоціальну організацію, при цьому у творі наголошується на жорстокості, пияцтві й розбійництві запорожців. «К.л.М.Р...» використовували у своїх працях М.Антоновський, Д.Бантиш-Каменський, М.Берлинський, І.Срезневський, М.Маркевич та ін. У літературно-естетичному плані «К.л.М.Р...» належить до пам’яток класицизму. Дж.: Краткая летопись Малыя России с 1506 по 1776 год, с изъявлением настоящего образа тамошнего правления… СПб., 1777. Літ.: Иконников В.С. Опыт русской историографии, т. 2, кн. 2. К., 1908; Кравченко В.В. Нариси з української історіографії епохи національного Відродження (друга половина ХVIII — середина ХIХ ст.). Х., 1996; Дзира І.Я. Козацьке літописання 30— 80-х рр. ХVIII ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти. К., 2006. І.Я. Дзира.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
