КРАВС Антін (23.11.1871—13. 11.1945) — військ. діяч, генералчотар Української Галицької армії. Н. в м. Берегомет (нині с-ще міськ. типу Вижницького р-ну Чернів. обл.). Його батько був нім. колоністом, управителем маєтку, мати — місц. українкою. Рано втратив батька і виховувався родичами у Відні, там же закінчив 1891 кадетську школу. Військ. службу проходив на офіцерських посадах у дислокованих у Галичині полках австрійс. армії,
здебільшого в українських. У роки Першої світової війни командував піх. батальйоном 58-го Станіславського полку, згодом був командиром 55-го Бережанського полку, воював на рос. та італ. фронтах, не раз був відзначений бойовими нагородами. У листоп. 1918 прибув у Галичину й добровільно поступив на службу в УГА. Під час українсько-польської війни 1918—1919 очолював бойову групу «Хирів», а від січ. 1919 командував 8-ю Самбірською бригадою, з якою відзначився успішними бойовими діями у ході Вовчухівської операції в лютому. Від квіт. цього ж року — командир 3-го Галицького корпусу. За визначні бойові заслуги в Чортківській наступальній операції 8—28 черв. 1919 іменований генерал-чотарем. У серп. цього ж року — командир армійської групи об’єднаних армій УНР і ЗУНР, яка в ході Київської наступальної операції 1919 визволила 31 серп. від більшовиків столицю України. Після об’єднання УГА з Червоною армією (див. Радянська армія) в лют. 1920 командував стрілец. бригадою, згодом був на нелегальному становищі, потім став командиром стрілец. бригади 5-ї Херсон. д-зії. У серп. 1920 на чолі угруповання галицьких старшин і стрільців пробився з Поділля до Чехословаччини. Склавши зброю, перебував у складі інтернованих формувань Української Галицької армії, очолив бригаду в Ліберці. Від 1923 оселився у Відні. Підтримував тісні зв’язки з організаціями укр. зарубіжжя, співпрацював з т-вами колиш. вояків УГА. Написав кілька спогадів про участь у війнах за незалежність України, зокрема книгу «За українську справу» (Львів, 1937). У роки Другої світової війни, з 1941, — активний чл. Укр. ген. ради комбатантів. Після вступу Червоної армії у квітні 1945 до Відня був затриманий органами військової контррозвідки «Смерш» Третього Українського фронту. Невдовзі звільнений за станом здоров’я. П. у м. Відень, похований у родинному склепі віденського цвинтаря Кальксбург. Літ.: Ключенко О. Генеральна булава УГА. В кн.: Літопис «Червоної Калини», 1931; Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних
змагань, ч. 4. Львів, 1995; Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. Львів, 1998; Литвин М., Науменко К. Збройні Сили України першої половини ХХ ст.: Генерали і адмірали. Львів—Х., 2007. К.Є. Науменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРАВС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
