КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ 1998 — законодавчий акт, ухвалений ВР Автономної Республіки Крим 21 жовт. 1998 і затверджений Верховною Радою України 23 груд. 1998. Набула чинності 12 січ. 1999. Її ухваленню передував тривалий період конфронтаційної кризи між кер-вом України та АР Крим. Протистояння було спричинене, зокрема, нечіткою позицією парламенту РФ в питанні про кордони між РФ і Україною. 1992 парламент РФ ухвалив постанову, що не визнавала законним акт передачі Криму до складу України 1954 (див. Закон СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР у склад Української РСР» 1954), а це означало, що РФ може підтримувати процес відокремлення Криму від України. Перший конституційний акт ВР АР Крим ухвалила 6 трав. 1992. Цим актом Крим проголошувався суверенною державою в складі України, при цьому підкреслювалося, що взаємовідносини Криму з Україною мають базуватися на договірній основі між двома суб’єктами права. Такий акт, однак, не відповідав чинним нормам укр. законодавства і тому був скасований ВР України і Президентом України Л.Кравчуком. ВР України і Пре-
зидент України скасували ще кілька законодавчих актів, ухвалених ВР АР Крим щодо держ. устрою автономії. Лише після ухвалення 1996 Конституції України та підписання 31 трав. 1997 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 протистояння між кер-вом України та АР Крим ослабло. Це й дало змогу 1998 ухвалити Конституцію (Осн. Закон) АР Крим. Конституція АР Крим містить преамбулу, 5 розділів, 9 глав, 48 статей. У преамбулі зазначено, що Осн. Закон АР Крим ухвалено відповідно до Конституції України 1996 та Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» (1998). У розділі 1 проголошуються конституційні основи статусу та повноважень АР Крим, а також принципи і гарантії автономії. Вказується, зокрема, що АР Крим є невід’ємною складовою України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, які є в її віданні. Представницьким органом АР Крим є її ВР, виконавчим — РМ. Нормативно-правові акти ВР і РМ АР Крим або їхні положення, які суперечать Конституції республіки, не мають юрид. сили. Такі акти можуть бути оскаржені в суді особами, права та інтереси яких порушено. Питання про відповідність нормативно-правових актів Осн. Законові АР Крим вирішуються згідно з Конституцією України, Конституційним Судом України. ВР АР Крим здійснює своє право на звернення до КС України щодо питань, передбачених Конституцією і законами України. Норми Конституції АР Крим є нормами прямої дії. Конституція АР Крим не може обмежувати права й свободи громадян, встановлені Конституцією України. Розділ 2 Конституції визначає осн. повноваження АР Крим у галузях політ., екон., культ. та сусп. життя. У розділі 3 визначаються статус і повноваження ВР та РМ АР Крим, прокуратури й органів правосуддя в республіці. В ньому закріплено статус депутата ВР АР Крим, повноваження вищих посадових осіб. Окремо визначаються функції Президії ВР АР Крим. Розділ 4 регламентує орга-
ни місц. самоврядування в автономії, їх взаємодію з держ. органами влади. В розділі 5 вказується, що статус і повноваження автономії гарантуються Укр. д-вою й забезпечуються демократ. інститутами сусп-ва, діяльністю органів держ. влади АР Крим, органів місц. самоврядування, громадян та їхніх об’єднань. Конституція може бути змінена тільки ВР АР Крим. У конституції декларується, що держ. мовою в АР Крим є укр. мова, а всі правові акти в автономії друкуються, окрім укр., також рос. та кримськотатар. мовами. Конституція не передбачає інституту президента АР Крим. Дж.: Конституція Автономної Республіки Крим. Сімферополь, 1998. Літ.: Семак В.И. и др. Конституция Автономной Республики Крым: Учебное пособие. Симферополь, 1999. Г.Г. Єфіменко, Г.О. Мурашин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТИТУЦІЯ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ 1998» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
