19 ст.). Розташов. на пд.-зх. околиці м. Біла Церква, на лівому березі р. Рось (прит. Дніпра) і займає територію у 201,48 га. Закладена 1793 як складова частина спочатку літньої, а пізніше (1797)
«Олександрія». Архітектурна композиція «Руїни» — імітація зведена в кінці 18 ст. на греблі Нижнього Лазневого ставка. Фото 2008.
Олександропольський курган. Гравюра 19 ст.
— осн. резиденції графів Браницьких у Білій Церкві. Назва пов’язана з іменем його засновниці й власниці графині Олександри Браницької. Ландшафтно-парковий комплекс запроектований відомим франц. фахівцем паркового мист-ва Мюффо, створювався під його кер-вом, за участю архіт. Д.Ботані та садівника А.Станге (Штунге) на основі природної діброви з використанням особливостей мальовничого рельєфу обраної місцевості. Згодом роботами керували садівничі Бартецький і Вітт, а з 1815 до 1865 — А.Енс. Рельєф парку утворюють 3 глибокі балки, які розділяють схил, що полого спускається до річки. Оскільки в балках були численні джерела, то на цій основі створено систему з 20-ти ставків заг. площею зеркала в 12 га. До найвизначніших
гідрологічних об’єктів належать ставки: Холодний, Лазневий та Дзеркальний і водоспад «Черепаха». В оформленні джерел, водних протоків, каскадів та водоспадів ефектно використано виходи на поверхню гранітних покладів у багатьох ділянках парку. Загалом розпланувальна мережа парку повністю підпорядкована природному ландшафту, організуючи зв’язок між оглядовими місцями й архіт. спорудами, розташування яких також залежить від природних умов. Основу рослинності складають місц. породи — дуб, клен, сосна, тополя, черемха. Їх доповнюють понад 600 видів і форм екзотичних дерев та чагарників. Ландшафтною домінантою території парку є Палієва гора з рештками земляних укріплень поч. 18 ст., що розташована на березі річки в пд.-зх. куті парку. Початковим ядром паркової садиби був ансамбль «Дідинця», який складався з палацу і флігелів обабіч курдонера (не збереглися). Осн. паркові споруди та арх-ра малих форм збудовані на зламі 18—19 ст. Серед них збережено павільйон «Відлуння», або «Амфітеатр», павільйон «Ротонда», Арковий та Китайський мости, розташовані з урахуванням найсприятливіших точок візуального сприйняття краєвидів парку; Турец. будиночок; Колону Енса та ін. 1829 на честь взяття рос. військами осман. фортеці Варна (нині місто в Болгарії) й на відзнаку російсько-болг. дружби на схід від «Дідинця» був створений комплекс споруд і скульптур під назвою «Варна». Тоді ж біля річки споруджено Турец. будиночок та Арковий міст. У 1860-х рр. лісовий масив зх. частини парку розплановано й пристосовано для полювання. Наприкінці 1880-х рр. біля пн. межі парку влаштовано захисні зелені насадження. Як історико-культ. пам’ятка палацово-парковий ансамбль пов’язаний з іменами Т.Шевченка, О.Пушкіна, декабристів — членів Пд. т-ва — та ін. прогресивних діячів к-ри минулого. 1918—20 зазнав значних руйнувань. Найбільше постраждали споруди «Дідинця». 1922 оголошено заповідником, а 1946 пере-
дано в підпорядкування АН УРСР. 1947 розпочалася реставрація парку: територію його було обнесено огорожею, проведено розчищення та насадження дерев. За проектом архіт. Д.Криворучка протягом 1958—67 реставровано більшість паркових архітектурних споруд та малих архіт. форм. Незважаючи на втрати, «О.» є видатним ансамблем садово-паркового мист-ва, найдавнішим ландшафтним парком України кінця 18 й 1-ї пол. 19 ст., побудованим у стилі класицизму. Парковий комплекс мав великий вплив на пейзажно-паркове буд-во в Україні, Росії та Білорусі. Літ.: Лыпа А.Л. Парки и дендропарки Украины. «Природа», 1934, № 10; Салатіч А.К. Парк «Олександрія» в Білій Церкві. К., 1949; Грисюк М. Олександрія — зелена скарбниця. К., 1965; Його ж. Парк «Олександрія». К., 1967; Косаревский И.А. Искусство паркового пейзажа. М., 1977; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 1. К., 1983; Тимофієнко В.І. Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. К., 1999; Пам’ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000. Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ОЛЕКСАНДРІЯ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
