НОВОМИКОЛАЇВКА (до 1813 — Кочережки) — с-ще міськ. типу Запорізької області, райцентр. Населення 5825 осіб (2010). Заснована в останній чверті 18 ст. державними селянами, вихідцями із с. Кочережки Павлоградського пов. Катериносл. губ., як с-ще Кочережки. З 1813 населений пункт почав називатися Новомиколаївкою. Наприкінці 19 ст. Н. — волосний центр Олександрівського пов. Катеринославської губернії. У січні 1918 встановлено рад. владу. Протягом квітня—листопада 1918 — у складі Української Держави. У листопаді 1918 поновлено рад. владу. Від червня по грудень 1919 — під контролем Збройних сил Півдня Росії. Наприкінці грудня 1919 знову поновлено рад. владу. У серпні 1920 — під контролем Російської армії генерал-лейтенанта П.Врангеля. Відновлено рад. владу наприкінці серпня 1920. У березні 1923 Н. стає центром Новомиколаївського р-ну Запорізької округи. У роки Другої світової війни в Н. діяв партизан. загін на чолі з Д.Швидким. 1957 село зараховане до категорії с-щ міськ. типу. Нині в Н. діють маслоробний, продовольчих товарів та комбікормовий заводи. Літ.: Волости и важнейшие селения Европейской России. СПб., 1886; ІМіС УРСР: Запорізька область. К., 1970. О.Г. Бажан.
Новоданилівська культура. Знаряддя праці та прикраси з кременю (1—5), кістки (6), міді (7, 9, 10, 12, 13, 15), каменю (8), мушлі (11) та кераміка (14, 16).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВОМИКОЛАЇВКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
