НОВА ПРАГА (до 1822 — Петриківка) — с-ще міськ. типу Олександрійського р-ну Кіровоградсь-
кої області. Населення 7,8 тис. осіб (2005). На місці селища на правому березі р. Бешка (прит. Інгульця, бас. Дніпра) в 1-й чв. 18 ст. запорожці заснували зимівники. Один із них належав козакові Петрику, від імені якого походить назва Петриківка. На поч. 1750-х рр. зі створенням Нової Сербії х. Петриківка заселяли переселенці — серби й чорногорці. Згодом хутір перетворили на Петриківську фортецю. Біля неї з’явився населений пункт, якому 1758 надано статус посаду. Із 1787 — казенне поселення Херсон. пов., в якому налічувалося 442 двори з населенням 1356 осіб чол. статі. 1756 в Петриківці засновано думу, перетворену пізніше на ратушу, яка від 1817 підпорядковувалася військ. начальству поселення. Із заснуванням військових поселень у Петриківці розташувалася 3-тя кірасирська д-зія, у грудні 1821 — Малорос. кінний полк, тоді ж посад дістав назву Нова Прага. Крім полкового й ескадронного штабів, тут розмістили штаб д-зії та управління 4-х округів Новорос. військ. поселення. Військ. адміністрація перепланувала й перебудувала посад: споруджено штабні приміщення, казарми, стайні, шпиталь, відкрито школу кантоністів. У місц. міщан відібрано землі для військ. потреб. Населення було змушене орендувати землю в сусідніх поміщиків за межами Н.П., куди невдовзі й переселилося. Після ліквідації військ. поселень (1857) колиш. поселенців переведено на становище державних селян. У 2-й чв. 19 ст. Н.П. стала значним торг. центром. За переписом 1883—85, в містечку було 9397 мешканців і 1897 дворів. Із
435 НОВА
Нова Одеса. Відкриття пам’ятника «Стальному солдату» на Кургані Слави. 8 травня 1975.
436 НОВА
2-ї пол. 19 ст. поселення перетворюється на один із пунктів найму с.-г. робітників. Із 1885 в містечку працював паровий млин. 1884 була відкрита земська лікарня, в якій більше 30-ти років працював лікар П.Востріков. 1888 в с-щі проводилися військ. маневри частин рос. армії, на яких був присутній рос. імп. Олександр ІІІ. Земство відзначило цю подію, спорудивши меморіальну колону з назвою частин, які брали участь у маневрах (1888—93, архіт. О.Бернардацці; нині пам’ятник у напівзруйнованому стані). 1917—20 влада в с-щі належала Українській Народній Республіці (листопад 1917 — січень 1918, березень—квітень 1918, грудень 1918 — лютий 1919), більшовикам (січень—березень 1918, лютий— серпень 1919), Українській Державі (квітень—листопад 1918), денікінцям (серпень 1919 — січень 1920). У березні—листопаді 1918 с-ще було під контролем австро-нім. військ. Остаточно рад. владу тут встановлено у січні 1920. Із 1921 — у складі Кременчуцької губернії, із 1922 — Катеринославської губернії, 1923—25 — райцентр Олександрійської округи, 1925—30 — райцентр Зінов’євської округи. Від 1932 — у складі Дніпропетровської області, із січня 1939 — Кіровогр. обл. Від 6 червня 1941 до 7 грудня 1943 окупована гітлерівцями. Із середини грудня 1943 до 8 січня 1944 в Н.П. розташовувався штаб Другого Українського фронту під командуванням генерала армії І.Конєва. 1962 Новопразький р-н ліквідовано. Уродженцями Н.П. є академік Всесоюзної академії с.-г.
наук І.Бузанов (1903—84), історик і етнограф О.Попільницький (1850—1929). Літ.: ІМіС УРСР: Кіровоградська область. К., 1972; Оксанич Ф. Нова Прага — селище хліборобів: Короткий історико-краєзнавчий нарис. Кіровоград, 1987; Плотнір Ф. Новопразький літопис. Кіровоград, 2002; Державний архів Кіровоградської області: Анотований реєстр описів: Довідник. Кіровоград, 2008; Никифоров В. Очерки Александрийского уезда Херсонской губернии. Александрия, 2008; Кіровоградщина: Історія. Традиції. Сучасність: До 70-ї річниці утворення Кіровоградської області. Кіровоград, 2009. Я.В. Верменич, Є.М.Скляренко.
мов. «Н.р.» відрізнялася високим рівнем вміщених у ній матеріалів, її співробітники й автори складали політ. та культ. еліту України. Видання припинилося після залишення Директорією Української Народної Республіки Києва. О.Д. Бойко.
«НОВА РАДА» — щоденна політ., екон. і літ. газета, виходила в Києві з 25 березня 1917 до січня 1919, вважалася наступницею закритої 1914 газ. «Рада». Спочатку видавцем газети було «Товариство допомоги літературі, науці і штуці», згодом вона стала офіц. органом Української партії соціалістів-федералістів. Редактори — А.Ніковський, С.О.Єфре-
«Нова Рада». 1917, 13 червня. Перша сторінка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВА ПРАГА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
