НЕЧИПОРЕНКО Прокіп Іванович (03.10(21.09).1889 — п. після 1930) — історик, архівіст. Н. в с. Красне (Конотопської округи, нині Черніг. обл.). Після закінчення Феодосійського вчительського ін-ту (1918) вчителював на Полтавщині. 1923—25 — лаборант Полтав. ін-ту нар. освіти. Від 1925 працював у Харкові секретарем книготорговельного відділу Книгоспілки. Водночас 1925—27 — кандидат в аспіранти, 1927—30 — аспірант Науководослідної кафедри історії України при ВУАН. Захистив промоційну працю «Низове Посем’я ХVIII ст.» (1930). 1926—30 брав участь у роботі Археогр. комісії та Комісії історії Лівобереж. України ВУАН. 1929—30 — учений-архівіст Полтав. краєвого істор. архіву. Від 1930 викладав у Сум. ін-ті соціального виховання. Подальша доля не відома. Досліджував соціально-екон. розвиток окремих районів України, зокрема Посем’я.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НЕЧИПОРЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
