КОЗАЦЬКА СТАРШИНА — 1) військ. та адм. керівний склад козацтва (див. Козацтво українське). Орг. оформлення К.с. розпочалося в період виникнення Запорозької Січі. До К.с. Запороз. Січі входили: кошовий отаман, суддя, писар, осавул, курінні отамани, хорунжий, бунчужний, довбиш, гармаш, товмач, шафар, кантаржей. Старшина зосереджувала у своїх руках адм. владу і судочинство, розпоряджалася фінансами і представляла січову громаду в зносинах з іноз. д-вами. Вона обиралася щорічно на заг. раді козацькій. У реєстровому війську (див. Реєстрові козаки) всі представники К.с. (старший реєстру (див. Гетьман), військ. суддя, військ. писар, військ. осавул, полковники (див. Полковник козацький), сотники, отамани) складали присягу на вірність королю й зобов’язувалися нести військ. повинність. Згідно з Ординацією Війська Запорозького 1638, посада старшого реєстру скасовувалася, а його функції передавалися урядовому комісарові (він обирався вальним сеймом за пропозицією коронних гетьманів Речі Поспо-
Васильківський С., Самокиш М. Військовий писар (за Т. Калинським). 1900.
Літ.: Слабченко М. Соціальноправова організація Січі Запорозької. В кн.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та вкраїнського права, вип. 3. К., 1927; Окиншевич Л. Генеральна рада на Гетьманщині ХVII—ХVIII ст. Там само, вип. 6, 1929; Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. К., 1994. В.О. Щербак.
Васильківський С., Самокиш М. Гармаш часів гетьмана І. Мазепи. 1900.
литої і обов’язково належав до шляхти), водночас і посади, що були вищими від сотника, відтепер могли займати тільки представники польс. та сполонізованої шляхти. Раніше претенденти на ці посади обиралися козаками, а відтепер мали призначатися польс. властями. Після початку національної революції 1648—1676 К.с. стала виконувати функції держ. влади в Укр. козац. д-ві (див. Гетьманщина). Відбулася диференціація старшини на генеральну старшину, полкову старшину та сотенну старшину. Аналогічно була сформована полкова та сотенна старшина в Слобідській Україні. Платнею за службу для К.с. були рангові маєтності. Разом з тим деякі представники старшини одержували і грошову винагороду від царського уряду, що передбачалося Березневими статтями 1654 та ін. статтями, укладеними між урядами Гетьманщини та Рос. д-ви. Після ліквідації сотенно-полкового устрою в Лівобережній Україні (див. Сотенний устрій, Полковий устрій) значна ч. К.с. була зрівняна в правах з рос. дворянством. За указом імп. Катерини II від 1783 про перетворення козац. полків на регулярні карабінерські полки (див. Карабінери) К.с. отримала чини рос. армії. Різні армійські чини отримали й старшини слобідських козацьких полків після їх ліквідації 1765; 2) привілейований соціальний прошарок козац. стану.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОЗАЦЬКА СТАРШИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
