КЛІР — назва усіх разом священно- та церковнослужителів у християн. церкві (див. Християнство), яких офіційно призначено для культового служіння (термін походить від грец. клЮспт — жереб, оскільки у ранньому християнстві духовенство обиралося за жеребом). Ін. назва — причет. Окрім ієрархії ступенів священства для кліриків, чимало церков, напр. РКЦ, мають паралельну ієрархію адм. влади. У тих церквах, де висвячення на священика є таїнством, до трьох осн. ступенів священства (єпископ — пресвітер — диякон) додається низка нижчих ступенів. У деяких церквах, переважно в католицькій, клірики поділяються на регулярних і світських, залежно від того, чи є вони членами чернечих чинів або ін. церк. установ, де складаються чернечі обітниці. У катол. (див. Католицтво) і правосл. (див. Православ’я) церквах кандидати в клірики висвячуються в сан єпископом шляхом рукопокладання. Від мирян духовенство, яке є носієм таїнства священства, отриманого під час висвячення, відрізняється зовн. ознаками (особливий одяг) і способом життя (безшлюбність священиків та єпископів у римокатоликів і єпископів у православних). У протестантських церквах (див. Протестантизм) відмінності між кліриками та мирянами значно менші, в деяких з них термін «священик» не вживається. Н.С. Рубльова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КЛІР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
