КИБАЛЬЧИЧ Микола Іванович (31(19).10.1853—15(03).04.1881) — революціонер-народоволець, винахідник. Н. в м-ку Короп у родині священика. Від 1871 навч. в Петерб. ін-ті інженерів шляхів сполучення, а з 1873 — у Медико-хірургічній акад. (Санкт-Петербург). У серед. 1870-х рр. долучився до народницького руху (див. Народництво). Зокрема, 1875 проводив активну пропагандистську роботу серед селян Липовецького пов. Київ. губ. (див. «Ходіння в народ»). За революц. діяльність був заарештований, ув’язнення відбував у Києві, в Лук’янівській тюрмі. На поч. 1879 зблизився з орг-цією «Земля і воля», увійшов до групи «Свобода або смерть», а з серед. 1879 вступив до «Народної волі» і став кер. її лабораторії, в якій виготовлялися вибухові речовини, метальні снаряди. Брав участь у підготовці замахів на життя імп. Олександра II. Написав одну з визначних теор.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
