Християнство серед східнослов’ян. племен поширювали місіонери різних християн. церков. У домонгол. часи місійна діяльність лат. церкви на рус. землях особливих успіхів не мала. 961 візит до Києва катол. єпископа Адальберта Магдебурзького, який мав намір заснувати там єпархію, завершився невдачею через недоброзичливе ставлення до християнства вел. кн. київ. Святослава Ігоровича. 978 вел. кн. київ. Ярополк Святославич прийняв у Києві послів папи Бенедикта VII, однак подальшого розвитку ці контакти не набули. Для офіц. хрещення Київської Русі вел. кн. київ. Володимир Святославич наприкінці 980-х рр. обрав сх. обряд. Взаємне відчуження Сх. і Зх. церков не перешкодило ні подальшому обміну офіц. делегаціями між Києвом і Римом, ні родичанню рус. князів із правителями катол. д-в Європи, хоча вел. кн. київ. Ярослав Мудрий і не дав дозволу посланцеві папи Бенедикта VIII єпископу Алексієві створити на Русі орг. структуру катол. церкви. Лише на поч. 12 ст. у Києві була заснована катол. місія. Спробам започаткування на Русі лат. ієрархії, поновленим у 1-й пол. 13 ст. польс. ченцями-домініканцями, покла-
ла край монголо-татарська навала. Розбудова Церкви лат. обряду на рус. землях розпочалася в 1-й пол. 14 ст. Були номіновані єпископи для Києва (1320), Перемишля (до 1353; нині м. Пшемисль, Польща), Володимира (1358; нині м. Володимир-Волинський), Львова (1359), Холма (1359; нині м. Хелм, Польща), Кам’янця (після 1379; нині м. Кам’янецьПодільський). 1367 постала перша на Русі лат. Галицька митрополія (1412 перенесена до Львова). Розвиток на укр. землях катол. церкви (за пізнішою термінологією римо-катол.; див. Римокатолицька церква в Україні) посилився після їх входження до складу Великого князівства Литовського. Бл. 1405 в Києві постав катол. кафедральний собор, збудований королем польс. і верховним кн. литов. Владиславом II Ягайлом; катол. храми з’явилися у багатьох містах України. Особливо наполегливо поширювали католицизм на укр. землях польс. чернечі ордени (див. Католицькі чернечі ордени). Одним з результатів укладення Берестейської церковної унії 1596 стало виникнення унійної церкви (пізніше дістала назву греко-катол.; див. Українська греко-католицька церква). Катол. церква в Україні зазнала значних втрат у 17 ст. внаслідок козац. воєн, що мали антикатол. забарвлення. Після включення частини правобереж. укр. земель внаслідок трьох поділів Польщі 1772, 1793, 1795 до Російської імперії на Київщині, Волині та Поділлі мешкало бл. 240 тис. римо-католиків. Відбулася реорганізація РКЦ, спричинена урядовими заходами антипольс. і антикатол. спрямування. 1795 імп. Катерина II без погодження з Римською курією скасувала Київ. єпархію катол. церкви. Від 1798 всі римо-катол. єпархії на теренах Рос. імперії були підпорядковані Могильовській митрополії, а їхні (єпархій) межі пристосовано до кордонів губерній. 1839 указом імп. Миколи I була ліквідована унія. Було також закрито катол. монастирі й навч. заклади та багато костьолів (частину з них передали правосл. церкві; див. Православна церква в Україні). Ліквідаційні заходи
Папа Римський Бенедикт ХVI.
призупинилися після укладення 1847 конкордату між Росією та Апостольським Престолом (див. Ватикан). 1848 в Херсоні було створено єпархію катол. церкви для обслуговування нім. колоністів — католиків пд. Рос. імперії (1852 перенесена до Тирасполя, нині місто в Молдові, 1856 — до Саратова, нині місто в РФ). Після польського повстання 1863— 1864 указом імп. Олександра II 1866 була ліквідована Кам’янецька єпархія катол. церкви. Римокатол. духовенство зазнало утисків. Наприкінці 19 ст. на Правобережній Україні мешкало 656 тис. римо-католиків, що становило бл. 7 % усього нас. На укр. землях, що увійшли до складу Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина), кордони церк. адм. одиниць також було пристосовано до держ. Після 1815 у Львові діяли: римо-катол. митрополія з єпархіями в Перемишлі (нині м. Пшемисль) і Тарнові (нині м. Тарнув, обидва Польща); греко-катол. митрополія з єпархіями в Перемишлі і Станіславі (нині м. Івано-Франківськ); а також Львів. вірм. катол. архієпархія (див. Вірмено-католицька церква). Греко-катол. церква в Галичині в 19 ст. пережила добу відродження. Напередодні Першої світової війни у Львів. римокатол. архієпархії налічувалося 387 парафій і понад 1 млн віруючих, у Перемишльській римо-катол. єпархії — 315 парафій і 1 млн 200 тис. віруючих. У 20—30-х рр. 20 ст. на укр. землях, що перебували в складі СРСР, внаслідок застосованих
державою ліквідаційих заходів, чисельність римо-катол. парафій скоротилася з 332, що були зареєстровані 1925, до 5 в 1937. Римо-катол. духовенство зазнало репресій, структура РКЦ була зруйнована. На західноукр. землях катол. церква діяла за сприятливих умов конкордату, укладеного 1925 Польщею з Апостольським Престолом. Напередодні Другої світової війни тут налічувалося 490 римо-катол. парафій і понад 2,5 млн віруючих римо-католиків; УГКЦ мала 2491 парафію і 3,6 млн віруючих. У період окупації УРСР гітлерівськими військами РКЦ провадила серед місц. нас. місійну працю всупереч забороні властей. 1946 рад. влада організувала у Львові собор УГКЦ, який скасував Берестейську церк. унію
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
