КАМЄНЄВ Сергій Сергійович (16(04).04.1881—25.08.1936) — військ. діяч, командарм 1-го рангу (1935). Н. в м. Київ у родині військ. інженера. Закінчив Київ. кадетський корпус (1898), Олександрівське військ. уч-ще (1900), Акад. Генштабу (1907) в СанктПетербурзі. У роки Першої світової війни — полковник. Від 1917 — командир 30-го Полтав. полку. Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 — виборний нач. штабу 15-го стрілец. корпусу 3-ї армії. Навесні 1918 добровільно вступив до РСЧА (див. Радянська армія), надалі став нач. 17-ї стрілец. д-зії. Від верес. 1918 до лип. 1919 (з перервою в трав. 1919) — команд. Сх. фронту, від лип. 1919 до квіт. 1924 — головнокоманд. ЗС РСФРР і чл. Реввійськради Республіки. Від квіт. 1924 — інспектор РСЧА, від берез. 1925 — нач. штабу РСЧА, пізніше — нач. Гол. управління РСЧА, гол. кер. Військ. акад. з тактики, одночасно (від квіт. 1924 до трав. 1927) — чл. Реввійськради СРСР. Від трав. 1927 — заст. наркома у військ. і мор. справах та заст. голови Реввійськради СРСР. Від 1930 — чл. ВКП(б). Від 1934 — нач. Управління протиповітряної оборони РСЧА, чл. Військ. ради при Наркоматі оборони СРСР. Чл. Всерос. ЦВК, ЦВК СРСР. Нагороджений Почесною холодною зброєю (1920), Почесною революц. вогнепальною зброєю (1921), орденами Червоного Прапора РСФРР, Червоного Прапора Хорезмської Нар. Республіки, Червоного Півмісяця 1-го ст. Бухарської Нар. Рад. Республіки. П. у м. Москва, похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КАМЄНЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
