ІСТОРІЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ РЕАЛЬНОСТЕЙ, демографічна історія — новий і поки що неусталений напрям досліджень демографічної реальності, суть якого полягає у творенні гіпотез про механізми розвитку цієї реальності, а також у розробці принципів, що дають змогу виявляти міру узгодженості таких гіпотез із усіма вже накопиченими знаннями про цю реальність. Однією з перших моделей розвитку демографічної реальності була модель, розроблена англ. економістом Т.Мальтусом. Він розглядав істор. поступ як взаємодію демографічної складової історії (вона тлумачилась як процес розмноження людей) з недемографічною складовою (розвитком виробництва засобів до життя та поширенням процесів, що стримують зростання чисельності людей як споживачів) і про-
відну роль у цій взаємодії відводив демографічній складовій. Модель Т.Мальтуса в цілому й концепція демографічного детермінізму в історії зокрема були розкритиковані марксистами та позитивістами. Першими — за те, що модель обмежувала принцип екон. детермінізму, а отже, ставила під сумнів істинність учення про визначальну роль екон. поступу в історії людства. Другими — за використання понять, що не підлягають чіткому визначенню. Марксистська й позитивістська критика заблокували розвиток ідей демографічної історії на багато десятків років. Поштовхом до їх реанімації стала методологічна концепція, згідно з якою предмет неокласичної демографії (демології) не тотожний предметові класичної — емпірично-стат. демографії (демографічної статистики). Дослідники, які розвивали цю концепцію, наполягали на тому, що предмет нової демографії, на відміну від предмета стат. демографії, яка має справу із статистичними даними про «природний рух населення», включає в себе категорію «загальна демографічна поведінка людей». Розвиток ідей демографічної історії в середовищі демографів гальмувався передусім тим, що демографи тлумачили «населення» як «людську популяцію», а «відтворення населення» як низку «подій — народжень і смертей», що є біологічними феноменами. Таке тлумачення було тісно пов’язане із практикою застосування в демографії методів математичного моделювання та відповідних процедур редукції складного до простого. Математизація демографії, з одного боку, посилила її (демографії) пізнавальний потенціал, а з іншого — призвела фактично до того, що прояви розвитку демореальності, які маніфестують якісні зміни, виявилися поза полем зору демографів. Тому коли демографи «натикаються» на факти, розуміння яких потребує визнання того, що механізми, які забезпечують продовження буття людей (відтворення населення), не є незмінними, а розвиваються разом з розвитком демореальності, то вони або відсторонюються
597 ІСТОРІЯ
598 ІСТОРІЯ
від цих фактів, або намагаються по-своєму оперувати історичними категоріями, бо історична наука поки що не має досвіду тлумачення історії як демопроцесу — як поступу сусп. технологій продовження родового існування людей. Демографічна історія постулює, що демопроцес є основою історії, в ньому час від часу відбуваються «вибухи» творчої активності, які стають «першопричинами» істотних змін в усіх без винятку сферах людської життєдіяльності. Вона вводить до обігу нові поняття на кшталт «монадсубстанцій історичного процесу», і це дає їй змогу пізнавати найглибший шар матеріальної субстанції історії — системне буття людей. Цим самим демографічна історія перебирає на себе функцію спеціальної методології демографії історичної. Розробка І.д.р. сприяє вирішенню проблеми «паралелізму» двох історій — історії закономірних «форм буття людей» та історії унікальних подій — історії «живих людських індивідів». Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Німецька ідеологія. В кн.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 3. К., 1959; Коростелев Г.М., Краев В.С. Буржуазные концепции народонаселения. Критический анализ. М., 1981; Крымский С.Б. Метаисторические ракурсы философии истории, «Вопросы философии», 2001, № 6; Вишневский А.Г. Воспроизводство населения и общество. История, современность, взгляд в будущее. М., 1982; Демографический энциклопедический словарь. М., 1985; Народонаселение. Энциклопедический словарь. М., 1994; Аренд Х. Vita Activia или о деятельной жизни. М., 2000; Рікер П. Історія та істина. К., 2001; Піскунов В. Про предмет—проблему посткласичної демографії, або нотатки до критики абстрактного демологічного мислення. «Демографічні дослідження», 2003, вип. 25; Кислий Олександр. Демографічний вимір історії. К., 2005. В.П. Піскунов, В.С. Стешенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСТОРІЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ РЕАЛЬНОСТЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
