ІСЛАМ-ТЕРЕК — назва до 1945 смт Кіровське. ІСЛАНДІЯ, Республіка Ісландія (Iсеland, Lypveldip Island) — європ. д-ва, розташована на однойменному о-ві в Атлантичному океані біля Пн. Полярного кола. Пл. — 103 тис. км2. Нас. 296,7 тис. осіб (2005). Етнічний склад: ісландці (99 %), датчани та шведи (1 %). Держ. мова — ісландська. За віросповіданням переважають лютерани (85,5 %), решта — представники ін. християн. конфесій. Столиця — м. Рейк’явік. Адм.-тер. поділ на 25 округ, які поділяються на общини. Грошова одиниця — ісландська крона. Історія І. поділяється на п’ять періодів: 1) заселення (870ті рр. — 930); 2) «Ісландська республіка» (930—1262); 3) союз з Норвегією (1262—1380); 4) колоніальне правління Данії (1380— 1944); 5) Незалежна республіка І. (з 1944). Заселення І. відбулося протягом 874—930 рр. переважно норвез. вікінгами, які намагалися знайти на острові захист від свавілля норвез. короля Гаральда I Чарівноволосого. До цього періоду тут проживали ірландські монахи-відлюдники, які покинули острів з прибуттям перших вікінгів. Першим поселенцем був ватажок на ім’я Інголфур Арнарсон, який оселився разом зі своєю родиною у пд.-зх. ч. І., в місцині, названій ним Рейк’явіком, що в перекладі з норвезької означає «туманна затока». Закінчення періоду заселення ознаменувалося створенням зводу законів та утворенням 930 альтингу (парламенту). Поступове поширення християнства в І. привело до того, що в 1000 р. питання про статус цієї релігії було поставлене на зборах альтингу. В результаті християнство було проголошено держ. релігією, проте нас. також дозволялося відправляти язичницькі культи. Міжусобиці та заворушення, які тривали майже три століття, послабили І. Цим скористався норвез. король Гакон Старий і змусив ісландців 1262 підписати союзний договір, який фактично підпорядковував країну Норвегії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІСЛАМ-ТЕРЕК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
