ІВАНІВ (Іванов) Михайло Іванович (1866—1926) — військ. та політ. діяч, генерал-майор рос. армії (1916), генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Закінчив Київ. піх. юнкерське уч-ще (1890). 1902 після навчання в Імператорській військ. акад. служив командиром роти, згодом — батальйону (13-й піх. Білозерський та 7-й гренадерський Самогітський полки). Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905. Під час Першої світової війни командував 48-м піх. Сибірським полком, 12-ю піх. Сибірською д-зією, 7-м Сибірським корпусом. В укр. війську — від 1917. Від берез. — чл. Укра-
ІВАНОВ Андрій Васильович (28 (16).10.1888—1927) — парт. та держ. діяч. Н. в с. Кукшево (нині село Костромської обл., РФ). З 1905 — у революц. русі. Від 1906 — чл. РСДРП(б)—ВКП(б). Від 1916 — у Києві, очолював більшовицьку групу з-ду «Арсенал». У жовт. 1917 — січ. 1918 входив до київ. к-ту РСДРП(б), виконкому Київ. ради робітн. депутатів, Київ. революц. к-ту, правління профспілки металістів, центр. ради заводського к-ту з-ду «Арсенал». Один із організаторів повстань проти Української Центральної Ради, учасник встановлення рад. влади в Україні. В берез.—квіт. 1918 — нар. секретар внутр. справ у Народному секретаріаті. В трав.—лип. 1918 — уповноважений ЦК РКП(б) у Курську (нині місто в РФ) у справі постачання зброї й більшовицької літ. орг-ціям РКП(б) в Україні, з лип. 1918 — чл. Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету. В лют. 1919 повернувся до Києва, обирався товаришем (заст.) голови Київ. губернського виконкому, в серп. — головою Київ. к-ту оборони, а в груд. — головою Київ. губернського ревкому. З 1920 — на рад. роботі, очолював Київ., Кременчуцький, Харків. і Одес. губернські виконкоми. Обирався чл. політбюро ЦК КП(б)У (груд. 1921 — жовт. 1922)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Іванов Михайло Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
