ЗИМІВНИК — назва житла (хутора) і козац. г-ва на Запорожжі, Причорномор’ї й Донщині. На тер. Вольностей Війська Запорозького низового З. виникли в 1-й пол. 16 ст. як місця для утримання худоби взимку, пізніше «зимівниками» тут стали називати зимові помешкання для людей. З розвитком місц. сільс. госп-ва і промислів перетворилися на значні екон. осередки, де застосовувалася наймана праця новоприйнятих і незаможних козаків (т. зв. молодиків), а також зубожілих селян. О.І. Гуржій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗИМІВНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
