ЗЕЛИНСЬКИЙ (Зелінський, Зеленський) Віктор Петрович (13.12.1864—14.12.1940) — військ. діяч, генерал-полковник Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Петраківці на Катеринославщині в родині офіцера. Закінчив Костянтинівське артилер. уч-ще в Санкт-Петербурзі (1884). Учасник російсько-японської війни 1904—1905. Під час Першої світової війни — командир д-зії в ранзі ген.-лейтенанта. Від лют. 1915 перебував у нім. полоні. В укр. армії — з поч. 1918. Перший командир сформованої ним 1-ї Укр. стрілец. д-зії «синьожупанників» (див. Синя дивізія Армії УНР). Після розформування д-зії Радою народних міністрів Української Народної Республіки зарахований до резерву. Від верес. 1918 — інспектор артилерії 6-го кадрового корпусу. За часів Директорії УНР у лют. 1919 — команд. Київ. фронту, згодом — командир Катериносл. коша, генерал-поручник. Від січ. 1920 — посол УНР у Польщі. В серп. 1920 очолив військ. місію УНР у Варшаві (від 1921 — Укр. військ.-ліквідаційна комісія).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зеленський Віктор Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
